Кулачні бої

Кулачні бої — народна ритуалізована розвага, відома з дохристиянських часів. На Лівобережній Україні ця традиція існувала аж до XX століття.

Віктор Васнецов. Кулачний бій

Кулачні бої звичайно проходили взимку на льоду річок, ставків, озер, нерідко там, де відбувався обряд водохрехреща. Сходилися чоловіки з двох сусідніх сіл чи хуторів. У великих селах і в містах бої йшли між мешканцями різних вулиць чи кутків.

Кулачні бійці дотримувались певних неписаних правил. Спочатку «чубарились» діти, і лише потім включалися у боротьбу дорослі чоловіки. Не дозволялося бити лежачого. Переможцем вважалася та сторона, якій вдавалося витіснити суперників з поля бою або змусити їх до втечі.

Див. також

• Штурхобочний бій
• Бокс голими кулаками

Література

• Кулачні бої / Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид. — К., 1994. — С. 191.

Посилання

• Лукашевич Платон. Кулачный бой // О примечательных обычаях и увеселениях Малороссиян на праздник Рождества Христова и в Новый год / Северный Архив. № 8. — 1826. — С. 387—389.(рос. дореф.)
• Кулачний бій, бій навкулачки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 785-786. — 1000 екз.