Куяба (річка)

Куяба

Річка Куяба в районі парку Пантанал
17°09′10″ пд. ш. 56°38′57″ зх. д.
Витік плато Мату-Гросу
• координати 14°20′38″ пд. ш. 55°45′04″ зх. д.
• висота, м 400 м
Гирло річка Парагвай, 130 км на північ від міста Корумба
• координати 17°54′00″ пд. ш. 57°27′42″ зх. д.
• висота, м 96 м
Похил, м/км 0,31 м/км
Басейн Парагвай → Парана → Ла-Плата → Атлантичний океан
Країни:  Бразилія
Прирічкові країни:  Бразилія:
  Мату-Гросу
  Мату-Гросу-ду-Сул
Регіон Мату-Гросу
Довжина 980 км
Площа басейну: 102 750 км²
Середньорічний стік 589 м³/с (за 60 км від гирла)
Притоки: Cassanje Riverd, Piqueri Riverd і Coxipó Riverd
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3465035
 Медіафайли у Вікісховищі

Куяба (порт. Rio Cuiabá) — річка у Південній Америці, у південно-централній частині Бразилії протікає у південній частині штату Мату-Гросу та штаті Мату-Гросу-ду-Сул. Ліва притока річки Парагвай, належить до водного басейну Ла-Плати → Атлантичного океану.

Географія
Річка Куяба поблизу
міста Порту-Джофрі

Річка починає свій витік на плато Мату-Гросу в штаті Мату-Гросу, на висоті близько 400 м над рівнем моря, за 65 км на південний-схід від міста Нова-Мутум.

Куяба у верхів'ї тече кілька десятків кілометрів на схід, а потім круто повертає в південно-західному напрямку, після міста Розаріу-Уесті, повертає на південь — південний схід. Після озера Чакороре, повертає на південь, а потім знову на південь — південний захід, і далі на південний захід. В нижній течій, на відрізку близько 150 км тече кордоном штатів Мату-Гросу та Мату-Гросу-ду-Сул. Після злиття її із річкою Сан-Лоренсо,[1] на більшості карт, продовжує позначатися як Куяба.[2][3] Впадає у річку Парагвай, із лівого берега за 130 км на північ від міста Корумба, в південній частині ландшафтного національного парку Пантанал та біля північно-східної частини підніжжя невеликого гірського масиву Сьєрра-де-Амолар.

Річка має довжину 980 км. Площа водного басейну становить 102 750 км². Середній похил русла річки від витоку до гирла — 0,31 м/км. В нижній течії судноплавна для невеликих вантажних та туристичних суден.

Гідрологія

Спостереження за водним режимом річки Куяби проводилось протягом 12 років (1967–1978) на станції Порту-Алегрі, розташованої за 60 км від гирла, впадіння її в річку Парагвай.[4] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 589 м³/с, для водного басейну 102 тис. км², що становить близько 100% загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що повінь у січні — травні, максимальна — у лютому-квітні. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 240 м³/с (у вересні), максимальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив — 1 031 м³/с (у лютому). Величина прямого стоку в цілому по басейну досягає — 181 міліметра на рік.

Показники середньомісячної витрати води річки: Куяби
за 12 років спостереження 1967-1978 на станції: Порту-Алегрі (за 60 км від гирла), м³/с:

Притоки

Притоки Куяби (від витоку до гирла): Ріу-Мансу (ліва), Ріу-Жанґада (права), Ріу-Коxіпо-асу (ліва), Ріу-Парі (права), Ріу-Кохіпу (ліва), Ріу-Аріка-асу (ліва), Ріу-Піраім (права), Сан-Лоренсо (ліва, 480 км), Ріу-Пік'юрі (ліва, 400 км).

Населенні пункти

На берегах річки розташовані такі найбільші населенні пункти (від витоку до гирла): Нобрис, Розаріу-Уесті, Акорізал, Куяба, Варзеа-Гранді, Санту-Антоніу-ду-Левержер, Баран-ді-Мелгасу, Порту-Джофрі.

Див. також

Примітки
  1. Річка Куяба в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  2. На деяких картах ця ділянка називається — Сан-Лоренсо.
  3. Річка Сан-Лоренсо в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  4. Басейн річки Куяби — Станція: Порту-Алегрі (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.