Кім Йон Сам
Кім Йон Сам (кор. 김영삼, 金泳三, Gim Yeongsam, Kim Yŏngsam; 20 грудня 1927 — 22 листопада 2015) — корейський політик, сьомий президент Республіки Корея.
| Кім Йон Сам кор. 김영삼 | |||
![]() | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 25 лютого 1993 — 25 лютого 1998 | |||
| Попередник: | Ро Де У | ||
| Наступник: | Кім Де Чжун | ||
| |||
| 25 лютого — 17 грудня 1993 | |||
| Попередник: | Хьон Син Джон | ||
| Наступник: | Лі Хве Чхан | ||
| Народження: |
20 грудня 1927[1][2][…] Кодже, Південна провінція Кьонсан, Південна Корея | ||
| Смерть: |
22 листопада 2015[1][3][…] (87 років) Сеул, Південна Корея | ||
| Поховання: | Сеульське національне кладовищеd | ||
| Країна: | Південна Корея | ||
| Релігія: | Пресвітеріанство | ||
| Освіта: | Сеульський національний університет і Kyungnam High Schoold | ||
| Партія: | New Korea Partyd | ||
| Шлюб: | Son Myung-soond | ||
| Автограф: | |||
| Нагороди: | |||
Біографія
Народився 20 грудня 1927 року в Кодже, Південна Кьонсан, в окупованій Японією Кореї (нині Республіка Корея).
Навчався в Сеульському Національному університеті. В 1952 отримав ступень бакалавра з філософії. Під час Корейської війни служив в армії Південної Кореї. У 1954 році був обраний до Національної Асамблеї країни; працював там протягом дев'яти термінів представником від міст Кодже і Пусан.
Був в опозиції авторитарного уряду, відмовився від крісла в парламенті (хоча пізніше повернувся), коли Лі Синман намагався внести поправки до конституції. Пізніше, поряд з Кім Де Чжуном, став одним з головних критиків військових урядів Пак Чон Хі і Чон Ду Хвана. Був виключений з Національної Асамблеї і відлучений від політики в період з 1980 по 1985 рік.
Під час перших демократичних виборів у країні в 1987 році Кім Йон Сам і Кім Де Чжун були суперниками, хоча обидва представляли опозицію. Розкол в лавах опозиції дозволив виграти вибори Ро Де У соратнику колишнього президента. У 1990 році Кім Йон Сам несподівано об'єднав свою Мирну Демократичну Партію з правлячою Партією Демократичної Справедливості. Заручившись нової підтримкою, він зумів обійти Кім Де Чжуна на президентських виборах 1992 року.
Намагався реформувати адміністративну систему і економіку. Одним з перших кроків на посаді президента була антикорупційна кампанія, в рамках якої військові та урядові офіційні особи повинні були публікувати свої фінансові звіти. Заарештував колишніх президентів Чон Ду Хвана і Ро Де У за звинуваченнями в корупції. Амністував тисячі політв'язнів і зняв всі звинувачення з учасників подій у Кванджу на початку 1980-их років.
Головні дії в економіці — спроби реформувати чеболі, найбільші південнокорейські корпорації.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
