К-22 (1940)
К-22 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 5 січня 1938 року на верфі заводу № 196, у Ленінграді під будівельним номером 109. 4 листопада 1938 року спущений на воду. 15 липня 1940 року корабель включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР. Літом 1941 року по Біломорсько-Балтійського каналу перейшов до Бєломорська, пізніше до Архангельська. 17 вересня 1941 року зарахований до складу Північного флоту. 26 жовтня 1941 року човен переведений у Полярний, де увійшов до складу 1-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту. З 1941 до 1943 року брав участь у німецько-радянській війні[2]. Першим командиром став капітан-лейтенант Жуков Аркадій Олександрович.
| К-22 | ||
|---|---|---|
![]() | ||
| Схема підводного човна типу «Крейсерська» | ||
| Під прапором | ||
| Порт приписки | Бєломорськ Полярний | |
| Закладений | 5 січня 1938 року | |
| Спуск на воду | 4 листопада 1938 року | |
| Введений до складу флоту | 15 липня 1940 року | |
| На службі | 1940-1943 | |
| Загибель | в лютому 1943 року зник безвісти р.[1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої * Конвой QP 11 * Конвой PQ 15 | |
| Нагороди | ||
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен | |
| Позначення проєкту | типу «Крейсерська» | |
| Розробник проєкту | завод № 196, Ленінград | |
| Головний конструктор | Рудницький М. О. | |
| Швидкість (надводна) | 22,5 вузли (42 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Гранична глибина занурення | 100 м | |
| Автономність плавания | 50 діб | |
| Екіпаж | 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів) | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 1 490 т | |
| Водотоннажність підводна | 2 104 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 97,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,4 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,04 м | |
| Силова установка | ||
|
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР дизель-генератор 38К8 2 × електродвигуни ПГ11 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 4200 к.с. (дизелі) 800 к.с. (дизель-генератор) 2 × 1200 к.с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди) 20 мін | |
| ППО | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
За радянськими даними у часи німецько-радянської війни човен здійснив 8 бойових походів, у яких потопив 7 суден та барж противника.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. {{{Заголовок}}}. — 3000 прим.
- «К-22». sovboat.ru.(рос.)
Джерела
- «К-22»(рос.)
- К-22(рос.)
- K-22. на uboat.net. (англ.)
- Гвардейская подводная лодка «К-22»
Література
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)
