К-2 (1939)
К-2 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 27 грудня 1937 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 452. 28 квітня 1938 року спущений на воду. 15 грудня 1939 року корабель увійшов до строю, а 26 травня 1940 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[2]. Першим командиром став капітан 3 рангу Уткін Василь Прокопович.
| К-2 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схема підводного човна типу «Крейсерська» | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Полярний | |
| Спуск на воду | 28 квітня 1938 року | |
| Введений до складу флоту | 15 грудня 1939 року | |
| На службі | 1940-1943 | |
| Сучасний статус | у вересні 1942 р. зник безвісти (ймовірно підірвався поблизу Тана-фіорд на міні)[1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої * Конвой QP 13 * Конвой PQ 17 * Конвой PQ 18 | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен | |
| Позначення проєкту | типу «Крейсерська» | |
| Розробник проєкту | завод № 194 (імені Марті), Ленінград | |
| Головний конструктор | Рудницький М. О. | |
| Швидкість (надводна) | 22,5 вузли (42 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Гранична глибина занурення | 100 м | |
| Автономність плавания | 50 діб | |
| Екіпаж | 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів) | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 1 490 т | |
| Водотоннажність підводна | 2 104 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 97,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,4 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,04 м | |
| Силова установка | ||
|
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР дизель-генератор 38К8 2 × електродвигуни ПГ11 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 4200 к.с. (дизелі) 800 к.с. (дизель-генератор) 2 × 1200 к.с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди) 20 мін | |
| ППО | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
Історія служби
Після введення до складу Червонопрапорного Балтійського флоту, влітку того ж року К-2 разом з однотипним К-1, есмінцем «Стремітельний» і декількома іншими кораблями, пройшов Біломорсько-Балтійським каналом до Баренцового моря, де 6 серпня увійшов до складу 1-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту з базуванням у Полярному.
З серпня 1941 до вересня 1942 року підводний човен здійснив вісім бойових походів під час яких не потопив та не пошкодив жодного судна чи корабля противника.
У ніч на 26 серпня 1942 року К-2 вийшов у свій останній бойовий похід, вирушивши до району Тана-фіорда. У ніч на 7 вересня згідно з планом прикриття конвою PQ 18 підводний човен мав змінити позицію, але умовного сигналу про перехід субмарини в інший район не було отримано. Ймовірно, К-2 загинув на одній з мін загороджень у районі Тана-фіорда на початку вересня 1942 року або на мінному полі північніше півострова Рибальський. Загинуло 68 осіб екіпажу.
Див. також
Посилання
- К-2(рос.)
Література
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)
- В. И. Дмитриев. ПЛ типа «К» (Крейсерская) серии XIV // В. П. Власов Подводные лодки. История развития: Сб. — Екатеринбург: Библиотека им. Белинского, 2003.(рос.)