К-52 (1939)
К-52 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 28 лютого 1938 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 455. 5 липня 1939 року спущений на воду. 11 жовтня 1942 року корабель включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР.[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Шулаков Євген Георгійович.
| К-52 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Схема підводного човна типу «Крейсерська» | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Кронштадт Гельсінкі Полярний | |
| Закладений | 28 лютого 1938 року | |
| Спуск на воду | 5 липня 1939 року | |
| Введений до складу флоту | 11 жовтня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 20 березня 1975 | |
| На службі | 1942-1955 | |
| Загибель | 29 грудня 1955 року знятий з озброєння та списаний на брухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія на Балтійському морі | |
| Нагороди |  | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен | |
| Позначення проєкту | типу «Крейсерська» | |
| Розробник проєкту | завод № 194, Ленінград | |
| Головний конструктор | Рудницький М. О. | |
| Швидкість (надводна) | 22,5 вузли (42 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 80 м | |
| Гранична глибина занурення | 100 м | |
| Автономність плавания | 50 діб | |
| Екіпаж | 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів) | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 1 490 т | |
| Водотоннажність підводна | 2 104 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 97,7 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,4 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,04 м | |
| Силова установка | ||
|
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР дизель-генератор 38К8 2 × електродвигуни ПГ11 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 4200 к.с. (дизелі) 800 к.с. (дизель-генератор) 2 × 1200 к.с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди) 20 мін | |
| ППО | 2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К | |
За радянськими даними у часи німецько-радянської війни човен здійснив 3 бойових походи в акваторії Балтійського моря, у яких здійснив 13 торпедних атак і потопив 7 транспортів (47 000 тонн) і 1 сторожовий корабель Крігсмаріне. Жодна з перемог не підтверджена даними і архівами противника.
Після закінчення війни К-52 перевели на Північ. 9 вересня 1949 року він отримав позначення Б-6. 29 грудня 1955 року підводний човен вивели з бойового складу флоту і переробили на плавучу зарядову станцію ПЗС-25 (з грудня 1956 року ЗАЗ-2), а з 12 вересня 1958 року в навчально-тренувальну станцію УТС-31. 20 березня 1975 року виключений з корабельних списків ВМФ у зв'язку зі здачею на злам.
Див. також
Джерела
- «К-52»(рос.)
- К-22, Б-6, ПЗС-25, ЗАЗ-2, УТС-31(рос.)
- K-52. на uboat.net. (англ.)
- К-52 (1939)
Література
- А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
- М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.(рос.)