Ладинська мова

Ладинська мова або мова ладино (неофіційна назва Lingaz ladin) належить до рето-романської мовної підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї, якою розмовляють ладини.

Ладинська мова
Територія поширення ладинської мови
Поширена в Швейцарія, Італія
Регіон Трентіно-Альто-Адідже, Венето
Носії 30 000
Писемність латинське письмо
Класифікація Індо-Європейська
-Романська
--Західнороманська підгрупа
---Рето-романська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 roa
ISO 639-3 lld

Слід розрізняти мову ладіно, як одну з єврейсько-кастильських мов на Іберійському півострові, та ладинську мову, якою послуговуються в Швейцарії й Північній Італії.

У 1833 році Мікура де Рю склав першу ладинську граматику «Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre».

Італійські фашисти проводили в регіоні програму асиміляціі з метою надання місцевому населенню подібності з італійцями. У програму входило також перейменування місцевих топонімів на італійський лад, відповідно до інструкції, складеної Етторе Толомеї (Prontuario dei nomi locali dell'Alto Adige )[1][2].

Джерела
  1. Steininger 2003, p. 15.
  2. «Why an Italian row over place names is dredging up memories of fascism», BBC, 28.04.2017(англ.)

Література
  • Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN 0-7658-0800-5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.