Лайош Надь
| Лайoш Надь | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Nagy Lajos | ||||
![]() Могила письменника | ||||
| Народився |
5 лютого 1883 Апоштаг | |||
| Помер |
28 жовтня 1954 (71 рік) Будапешт | |||
| Поховання |
![]() | |||
| Громадянство | Угорщина | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Роки активності | 1907—1954 | |||
| Жанр | прозаїк | |||
| У шлюбі з | Szegedi Borisd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Лайош Надь (угор. Nagy Lajos; *5 лютого 1883, Апоштаг — †28 жовтня 1954, Будапешт) — угорський письменник, близький до модерністів; журналіст та редактор часописів. Після Другої світової війни колаборував із комуністичним режимом.
Біографія
Народився поза шлюбом, його мати Юлія Надь була покоївкою. Виховувався в основному бабусею і дідусем. У 1901 закінчив середню школу, потім працював учителем математики і фізики, підробляв у юридичній фірмі і приватним репетитором у дітей з багатих сімей, навчався в коледжі, де студіював право; 1906 певний час працював помічником районного судді, але диплом юриста так і не отримав.
Перші твори опублікував перебуваючи в Соціал-демократичній партії Népszava («Непсава»), потім зблизився з колом письменників, пов'язаних з модерністським журналом Nyugat («Нюгат»). 1907 опублікував перший роман, з 1908 писав оповідання, присвячені проблемам повсякденного життя. 1915 призваний на військову службу на Першу світову війну, але не служив на передовій, а 1917 звільнений з військової служби через слабке здоров'я.
З 1918 редагував сатиричний журнал Bolond Istók, з 1922 по 1929 співпрацював в літературному журналі Nyugat, потім у виданнях Esti Kurir і Együtt; в 1920-х — 1930-х опублікував у них безліч власних оповідань і фейлетонів. У 1920-х зблизився із забороненою Угорською комуністичною партією. 1935 одружився. 1940, не маючи можливості жити тільки на доходи від літературної діяльності, відкрив власний книжковий магазин. 1945 вступив в Комуністичну партію Угорщини, ставши одним із найвідоміших угорських письменників 1950-ті.
