Лана Тернер

Лана Тернер (англ. Lana Turner, повне ім'я — Julia Jean Turner; 8 лютого 1921 — 29 червня 1995) — одна з найгламурніших і чуттєвих зірок класичного Голлівуду.

Лана Тернер Lana Turner
англ. Lana Turner
Студійне фото
Студійне фото
Ім'я при народженні	Julia Jean Turner
Народилася	8 лютого 1921  США Уоллес, Айдахо
Померла	29 червня 1995 (74 роки)  США Лос-Анджелес, Каліфорнія рак стравоходу
Поховання	Каліфорнія
Громадянство	США
Релігія	католицька церква
Діяльність	Акторка
Alma mater	Hollywood High School^d
Роки діяльності	1937–1991
У шлюбі з	Арті Шоу, Joseph Stephen Crane^d, Joseph Stephen Crane^d, Henry J. Topping Jr.^d[1], Лекс Баркер, невідомо, невідомо і Ronald Pellar^d
Діти	Cheryl Crane^d
Батьки	John Virgil Turner^d[2] Mildred Frances Cowan^d[2]
IMDb	ID 0001805
Нагороди та премії
премія «Доностія»^d (1995) зірка на голлівудській Алеї слави
Лана Тернер Lana Turner у Вікісховищі

Біографія

Народилася в сім'ї шахтаря зі штату Теннессі, який був убитий, коли Лана була дитиною. Почала зніматися в кіно в 16 років. Її прозвали «дівчиною в светрі» за пристрасть до носіння предмета гардероба, який ненав'язливо підкреслював її пишні форми. Для зйомок одного з перших своїх фільмів вона вищипала брови, проте вони так і не відросли, звідки і пішло інше прізвисько — «дівчина з підмальованими бровами». У 1939 р. для однієї з ролей Тернер перефарбувалася в блондинку і не тільки абсолютно змінила свій образ, але і придбала нове прізвисько — «Королева нічних клубів».

Змагаючись за звання найсексуальнішої зірки Голлівуду з Ритою Гейворт і Джейн Рассел, Тернер знялася в чотирьох фільмах з прославленим плейбоєм Кларком Гейблом. Однією з найуспішніших її картин був ранній фільм у жанрі нуар — «Листоноша завжди дзвонить двічі» (1946). Вважається, що під час Другої світової війни американські солдати воліли вішати на стіни казарм саме її фотографії та афіші. Після війни знімалася переважно в мюзиклах.

Кар'єра Тернер в 1950-і рр. була неодноманітною. Одним з найуспішніших з художньої точки зору був фільм Вінсента Міннеллі «Злі й гарні» (1952), а за «Пейтон-плейс» (1957) вона навіть була номінована на премію «Оскар». Останнім великим успіхом була картина Дугласа Сірка «Імітація життя» (1959), в якій були факти подібні до біографії героїні, Тернер сама виховувала доньку.

Лана Тернер була одружена вісім разів, у тому числі із видатним джазменом Арті Шоу (1940); мільйонером Генрі Топпінгом (1948—1952), який зробив пропозицію, опустивши діамантову обручку в її келих з мартіні; актором Лексом Баркером (1953—1957), з яким розійшлася після того, як він почав залицятися до її малолітньої дочки, і з гіпнотизером Рональдом Данте (1969—1972). У квітні 1958 року актриса опинилася в центрі грандіозного скандалу: під час сімейної сварки чотирнадцятирічна дочка Тернер, намагаючись захистити матір, зарізала її співмешканця мафіозі Джонні Стомпанато.

Лана Тернер померла в 1995 році від раку в своєму будинку в Лос-Анджелесі. Її внесок у кінематограф був відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.

Фільмографія

Рік	Назва	Роль
1941	Лікар Джекілл та містер Хайд	Беатріс Емері
1946	Листоноша завжди дзвонить двічі	Кора Сміт
1948	Три мушкетери	Леді Вінтер
1952	Весела вдова	Крістал Радек
1952	Злі й гарні	Джорджия Лоррінсон
1956	Діана	Діана де Пуатьє
1957	Пейтон-плейс	Констанція Маккензі
1959	Імітація життя	Лора Мередіт
1960	Портрет у чорних тонах
1961	Охоплені коханням	Мерджері Пенроуз

Примітки

1. WikiTree — 2008. — ed. size: 23699588
2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713

Посилання

• Лана Тернер: Життя легенди (англ.)