Ларс Фредрік Нільсон
Ларс Фредрік Нільсон (швед. Lars Fredrik Nilson; * 27 травня 1840, Шенберг — † 14 травня 1899, Стокгольм) — шведський хімік.
| Ларс Фредрік Нільсон | |
|---|---|
| швед. Lars Fredrik Nilson | |
 | |
| Народився |
27 травня 1840 Скьонберг, Швеція |
| Помер |
14 травня 1899 (58 років) Стокгольм, Швеція |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Уппсальський університет |
| Галузь | хімік |
| Заклад | Шведська королівська сільськогосподарська академія |
| Науковий керівник | Ларс Фредерік Сванберг |
| Членство | Шведська королівська академія наук і Королівське фізіографічне товариство в Лундіd |
| Відомий завдяки: |
відкрив елемент — Скандій ізолював чистий Торій (1883), а також Титан (1887) відновленням їх хлоридів металевим натрієм |
| Діти | Gunnar Nilsond[1] і Gertrud Nilssond[1] |
 Ларс Фредрік Нільсон у Вікісховищі | |
В 1866 році закінчив Упсальський університет, після чого працював там же асистентом. З 1878 р. — професор по кафедрі аналітичної хімії. В 1882 році обійняв посаду директора дослідних полів у сільськогосподарської академії у Стокгольмі.
Основні роботи Нільсона пов'язані з вивченням рідкісних елементів. У 1879 р. він відкрив елемент — скандій. Окрім того він ізолював чистий торій (1883), а також титан (1887) відновленням їх хлоридів металевим натрієм в сталевому автоклаві. Визначив атомну масу Берилію, що дозволило остаточно віднести його до другої групи періодичної системи елементів.
Нільсон займався також дослідженням спектрів поглинання рідкісних елементів.
В області сільськогосподарської хімії Нільсон працював над застосуванням мінеральних добрив, культурою буряків в Швеції, досліджував гумус і кормові рослини.