Лев I Макелла
Лев I Макелла, Magnus Thrax, Macelles (лат. Flavius Valerius Leo, грец. Λέων A; близько 401 — 18 січня 474) — імператор Візантії з 457 по 474 рік.
| Лев I Макелла | |
|---|---|
| Flavius Valerius Leo | |
 Лев I Макелла Бюст Лева І у Луврі | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 457 |
| Кінець правління: | 474 |
|
| |
| Попередник: | Маркіан |
| Наступник: | Лев II |
|
| |
| Дата народження: | 401 |
| Місце народження: | Дакія |
| Країна: | Східної Римської імперії |
| Дата смерті: | 18 січня 474 |
| Місце смерті: | Константинополь |
| Діти: | Аріадна, Леонтія |
Походження
Лев народився в Дакії, що належала до провінції Фракія. Зробив військову кар'єру й після смерті Маркіана за допомогою magister militum Аспара отримав титул Августа.
7 лютого 457 року cенатори та солдати підтримали цей вибір і підняли його на щиті як імператора, а константинопольський патріарх Анатолій особисто коронував й помазав його на правління.
Аспар і сенатори сподівалися, що будуть за нього керувати імперією, але жорстоко прорахувалися. У 463 році між ними стався серйозний конфлікт. Лев закликав до себе на допомогу ісаврійських федератів і наблизив до себе їхнього полководця — Тарасікодісса Русумвладеста, якому пізніше він дав ім'я Зенона і видав за нього свою дочку Аріадну (від дружини Веріни).
Ардавурій син Аспара через незгоду з Левом, вирішив підпорядкувати собі ісаврійців, бажаючи підірвати міць імператора. Але план його було розкрито і Лев наказав убити Аспара і його синів (466/467). Сам Зенон був призначений полководцем Сходу. Однак піддані Лева недолюблювали Зенона і були налаштовані проти нього. Після смерті Аспара погіршилися стосунки з готами які почали чинити набіги на балканські провінції. Тільки у 473 конфлікт заспокоївся після призначення Страбо magister militum praesentalis та визнанням його королем готів. У Західній Римські Імперії після страти Антемія Прокопія Ріцімером Левом було приведено до влади імператора Юлія Непота. З Сассанідами на сході вдавалося утримувати мир, що давало імперії стабільність.
Лев, помираючи від дизентерії, проголосив імператором свого онука, сина Зенона і Аріадни — Лева II.
Лев I помер 18 січня 474 р.