Лемешівка (Яготинський район)
Ле́мешівка — село в Україні, у Яготинському районі Київської області. Населення становить 1070 осіб.
| село Лемешівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Київська область | ||||
| Район/міськрада | Яготинський | ||||
| Рада | |||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1625 | ||||
| Перша згадка | 1625 (397 років)[1] | ||||
| Населення | 1070 | ||||
| Площа | 3 км² | ||||
| Густота населення | 356,67 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07730 | ||||
| Телефонний код | +380 4575 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°18′45″ пн. ш. 32°04′36″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
123 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Лемешівка, вул. Центральна, 64 | ||||
| Карта | |||||
![]() Лемешівка | |||||
![]() Лемешівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія
Село засноване у 1625 році.
З 1772 року село мало свою Покровську церкву.[2]
Село є на мапі 1826-1840 років.[3]
У 1923 році Лемешівка ввійшла до складу Пирятинського району Прилуцького округу Полтавської губернії.
Село постраждало від колективізації та Голодомору — геноциду радянського уряду проти української нації. Під час колективізації у 1928 році Лемешівську економію було реорганізовано в радгосп ім. Молотова. Першим директором став Г. М. Веселовський. На території поміщицьких земель Баннікова, Мельговського, Шашкевича, Милорадовича виникли перші колгоспи: ім. Кірова (перший голова І. К. Мазний) та ім. Сталіна.
Колективізація в селі проходила примусово. Селяни, які не хотіли вступати добровільно, оголошувалися куркулями, або ворогами народу, позбавлялися землі, знарядь праці і були депортовані на Північ Росії та до Сибіру. Зокрема відомо, що у Лемешівці були розкуркулені С. М. Касяненко, Т. М. Михайлов, Є. М. Черневська, В. П. Леміш, Н. Д. Степанець.
У 1932 р. радянський уряд запровадив паспортну систему, що фактично робило селян державними кріпаками. У цьому ж році були ліквідовані округи і село було підпорядковане Яготинському району Київської області на 5 місяців. Потім з 1933 року по 1937 рік — у складі Харківської області.
З 1932 року місцеві комуністи почали кампанію хлібозаготівлі і конфіскації продовольства у місцевого населення. Посильну підтримку жителям села надавав директор радгоспу Іван Федосійович Папіров. У Лемешівці під час голодомору 1932—1933 років загинуло 40 осіб. З них три сім'ї вимерло повністю. Всі жертви Голодомору, які загинули страшною смертю, поховані на сільському цвинтарі. На загальній могилі у 1992 році було встановлено пам'ятний хрест[4].
Після 1945 року приєднана Рубай Левада.[5]
Село також постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР у 1946—1947 роках.
Відомі люди
В селі народилася Постольник Лідія Іванівна (* 1935) — новатор сільськогосподарського виробництва, депутат Верховної Ради УРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Зображення
Садибний будинок Закревських
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям
Бюст Тараса Шевченка
Церква в Лемешевці
Дуб
Парк
Садиба Закревських
Примітки
- Мартиролог, Київська, 1147
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.2, ст.21 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 13 жовтня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. — с. 1147
- Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области.. www.etomesto.ru. Процитовано 13 жовтня 2021.




