Лемоньє Каміль

Лемоньє Каміль
Camille Lemonnier
Народився	24 березня 1844 Іксель, Бельгія
Помер	13 липня 1913 (69 років) Іксель, Бельгія
Поховання	Іксельське кладовище^d
Громадянство	Бельгія
Діяльність	письменник, мистецтвознавець
Alma mater	Брюссельський вільний університет
Мова творів	французька
Напрямок	натуралізм
Лемоньє Каміль у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Лемоньє́ Каміль (нід. і фр. Camille Lemonnier) (24 березня 1844 року, Іксель, Бельгія — 13 липня 1913 року, Іксель) — бельгійський письменник і мистецтвознавець. Походив з фламандської сім'ї, писав французькою мовою. Один з організаторів «Молодої Бельгії».

Закінчив Брюссельський університет. Його перші твори — мистецтвознавчі нариси «Брюссельська малярська виставка» (1863, 2-а книжка — 1866) і книжка про П. П. Рубенса «Наші фламандці» (1869). «Фламандські й валонські оповідання» (1873) присвячені селу. В романі «Самець» (1881) прославляються багатство природи й свобода інстинктів.

Роман «Кровопивця» (1886) — про стихійний виступ бельгійських робітників-металургів проти визискувачів. Належав до натуралістів, але в його творах є реалістичні й романтичні елементи. «Адам і Єва» (1899, та інші) присвячено ідеї життя в органічній єдності з природою. Роман «В прохолодній хащі лісу» (1900) малює ідилію напівпервісної общини.

Твори

• Весела площа. — К., 1959.

Література

• Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — К., 1981.
• Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
• Rency G., С. Lemonnier, Brux., 1922.
• Gauchez М., C. Lemonnier, Brux., 1943.