Леопольд фон Ранке

Ранке, Леопольд фон (нім. Leopold von Ranke; 21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — 23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Пруссії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму. Ввів в академічну практику історичні семінари, з яких вийшло багато талановитих істориків.

Леопольд фон Ранке
Leopold von Ranke
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875 Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Народився	21 грудня 1795 Віе
Помер	23 травня 1886 (90 років) Берлін
Поховання	Sophienkirche^d :
Країна	Німецька імперія
Національність	Німець
Діяльність	історик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник
Alma mater	Лейпцизький університет
Галузь	Історик
Заклад	Берлінський університет
Посада	Historiographer of the Prussian state^d
Ступінь	доктор наук
Вчителі	Ґотфрід Герман
Відомі учні	Albert Hauck^d
Членство	Сербське вчене товариство^d, Society of Serbian Letters^d, Німецький археологічний інститут, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Геттінгенська академія наук, Баварська академія наук і Туринська академія наук[1]
Рід	Ranke family^d
Брати, сестри	Friedrich Heinrich Ranke^d, Karl Ferdinand Ranke^d і Ernst Ranke^d
У шлюбі з	Clarissa Graves^d
Діти	Otto von Ranke^d[2], Maximiliane von Ranke^d[2], Fridhelm von Ranke^d[2] і Albrecht von Ranke^d[2]
Нагороди	Почесний громадянин Берліна^d
Леопольд фон Ранке у Вікісховищі

Біографія

Дитинство Ранке минуло в середовищі суворої лютеранської релігійності та консервативності. Батько Ранке був юристом, всі його нащадки — духовними особами.

Навчався в Дондорфській монастирській школі, потім Шульпфорті та в Лейпцигському університеті.

Був членом Німецького археологічного інституту, Нідерландської королівської академії наук, членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.

Праці

• Історія романських і германських народів з 1494 до 1535 р. (1824).
• Державці і народи Південної Європи в XVI—XVII ст.(1834—1836).
• Німецька історія в епоху реформації (1839—1847).
• Дванадцять книг прусської історії (1874).

Учні

• Едуард Вінкельманн

Примітки

1. Туринська академія наук — 1757.
2. Lundy D. R. The Peerage

Література

• С. П. Стельмах. Ранке Леопольд // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 134. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Вайнштейн О. Л., Леопольд фон Ранке и современная буржуазная историография // К критике новейшей буржуазной историографии. — М.—Л., 1961.(рос.)
• Schilfert G., L. von Ranke. // Die deutsche Geschichtswissenschaft…, B., 1963.(нім.)
• Баранов Н. Н. Леопольд фон Ранке: Историк и его метод.

Посилання

• Літописи — історія чи література? // Zbruch, 05.12.2015