Лео Мол
Ле́о Мол (англ. Leo Mol; справжнє ім'я Леоні́д Григо́рович Молодожа́нин[1], 2 (15) січня 1915, місто Полонне, нині Полонський район, Хмельницька область, Україна — 4 липня 2009, Вінніпег, Канада) — канадський скульптор українського походження, живописець. Академік Королівської Канадської Академії мистецтв. З 1948 мешкав у місті Вінніпег, Канада.
| Лео Мол Леонід Молодожанин | |
|---|---|
| англ. Leo Mol | |
![]() | |
| Ім'я при народженні | Леонід Григорович Молодожанин |
| Народився |
2 (15) січня 1915
Полонне |
| Помер |
4 липня 2009 (94 роки) Вінніпег ·хвороба Альцгеймера |
| Громадянство |
|
| Національність | українець |
| Місце проживання | Вінніпег, Канада |
| Діяльність | скульптор, художник, вітражист, mosaicist, митець, visual artist |
| Відомий завдяки | скульптор |
| Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
| Членство | Канадська королівська академія мистецтвd |
| Magnum opus | Пам'ятник Тарасові Шевченку |
| Нагороди | |
| Сайт | leomol.com/home.html |
Життєпис
Дитинство й школи
Народився в гончарській сім'ї Григорія та Ольги Молодожанинів в м. Полонному. Невдовзі сім'ю було депортовано до Сибіру. Спочатку проживали в селі Мишоловка біля Іркутська, потім переїхали до Красноярська. З одинадцятирічного віку працював удома для батька на гончарському колесі та моделював із глини. В 1929 році родина поселилась в станиці Прохладна Кабардино-Балкарської автономної республіки, згодом - у місті Нальчику. Леонід не забажав навчатись у фабрично-заводському училищі, влаштувався маляром-декоратором в палаці культури. Був направлений у Ленінград на навчання до робфаку. Запізнившись на вступні іспити, вирішив залишитись в Ленінграді. Спочатку навчався у вечірній мистецькій школі-студії, потім був зарахований до числа учнів підготовчої школи при Академії мистецтв. За два роки (1933-1934) Леонід закінчив повний курс мистецьких предметів і загальноосвітню програму для 9 і 10 класів[2].
Художні школи
З 1936 став учнем Матвія Манізера у Ленінградській академії мистецтв, яку закінчив 1941 року. Під час німецької окупації з іншими остарбайтерами Леоніда мали вивезти до Німеччини. За протекцією Ернста Шуле його відправили у майстерню Вільгельма Фрасса (нім. Wilhelm Frass) у Відні. Допомагаючи власнику майстерні, досконаліше вивчав німецьку мову та познайомився з історією світового мистецтва, музики й театру.
Згодом студіював мистецтво в Берлінській академії мистецтв Kunst Academie; став асистентом скульптора Франца Клімша (нім. Frans Klimsh), моделюючи з теракоти та пластиліну. З 1943 навчався скульптурі в Королівській академії красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).
Імміграція в Канаду
Одружився 1943 року в Берліні з Маргарет Шолтес, весною 1945 року подружжя подалося до Амстердама, опісля вони перебували в таборі для біженців у монастирі в Ейндговені (Eindhoven).
1949 року переселилися до Вінніпега (Манітоба). Там 1992 року в Ассінібойнському парку було відкрито для публіки «Сад скульптур Лео Мола» (англ. Leo Mol Sculpture Garden): серед вінніпезького парку стоять понад 300 його творів[3].
Твори
Автор пам'ятників Тарасові Шевченку у Вінніпезі (1961 рік), Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі, Оттаві (2011) та Івано-Франківську (2011).[4]. Він також є автором надгробного пам'ятника Іванові Багряному у Новому Ульмі, Німеччина.
29 травня 1988 року у Лондоні місцевою українською громадою з нагоди 1000-ліття хрещення Русі–України встановлений пам’ятник Володимиру Великому роботи скульптора Лео Мола[5].
Серед його скульптурних шедеврів б'юсти:
- прем'єр-міністра Канади Джона Дифенбейкера;
- президента США Дуайта Ейзенхауера;
- римських пап Павла VI, Івана XXIII, та Івана-Павла II;
- кардиналів Йосипа Сліпого й Тіссерана;
- королеви Великої Британії Єлизавети ІІ та інших.
Нагороди, пам'ять
1989 року Лео Мола нагородили найвищою державною нагородою Канади — Орденом Канади.
2000 року отримав провінційну відзнаку — Орден Манітоби.
У 2001 році Лео Мол був відзначений державною нагородою України – орденом “За заслуги” ІІ ступеня[6].
У 2002 його скульптура «Лісоруби» (англ. Lumberjacks) з'явилась на канадській поштовій марці номіналом 48 центів[7]
Серед інших відзнак Лео Мола: почесні докторати від Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.
Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 100 років з дня народження було відзначене на державному рівні.[8]
Роботи


Пам'ятник Тарасові Шевченку в Івано-Франківську

Вінніпег
Вінніпег
Вінніпег
Вінніпег
Вінніпег
Вінніпег
Вашингтон
Буенос-Айрес
Вінніпег
Санкт-Петербург
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
The bust of William Forbes Alloway, Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
Leo Mol Sculpture Garden in Assiniboine Park Winnipeg
Leo Mol's bust of Taras Shevchenko at Shevchenko School - Vita, Manitoba
Taras Shevchenko Memorial in Washington, D.C.
Leo Mol's statue of Terry Fox in Beacon Hill Park, Victoria, British Columbia engraved with "Somewhere the hurting must stop..."
Leo Mol's Taras Shevchenko Memorial, Palermo, Buenos Aires
Leo Mol's statue of Terry Fox in Ottawa
Tree Children sculpture in Winnipeg, Manitoba
Tom Lamb, LLD in the Richardson Building lobby in Winnipeg, Manitoba
Примітки
- Суспільне Око. www.facebook.com (eng). Процитовано 18 січня 2019.
- Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — с. 10-16
- Телесюжет про Лео Мола у програмі «Ранок на Поділлі»
- В Івано-Франківську відомий канадський скульптор відкрив пам'ятник Шевченку.
- Визволення вірою. До відзначення 1030-річчя хрещення Київської Русі – України : документальна виставка. Центральний державний архів зарубіжної україніки (укр.). Процитовано 19 січня 2019.
- Указ Президента України № 639/2001 від 15.08.2001 «Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження». zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 19 січня 2019.
- Sculptors. Canada postes (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 19 січня 2019.
- Політика // Голос України. — 2015. — 18 лютого (№ 29 (6033)). — С. 4.
Джерела
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 421.
- Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Віталій Абліцов. Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- «Biographical Note», Програмка й Каталог до Виставки творів з нагоди візиту Їх Святості Івана-Павла ІІ до Манітоби, Loch Gallery, Вінніпег, 1984.
- Степовик Дмитро. Скульптор Лео Мол. Життя і творчість. — Київ: Мистецтво, 1995. — 223 с.
- Д. В. Степовик. Молодожанин Леонід Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 41. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Посилання
- Молодожанин Леонід Григорович // ЕСУ
- Молодожанин Леонід Григорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 306-307.
- Молодожанин Леонід Григорович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.318-319
- Сад скульптур Лео Мола фотографії робіт скульптора з постійної виставки.
- Виставка, присвячена творчості Лео Мола // 16 квітня 2008 року[недоступне посилання з липня 2019]
- Документальний фільм «Leo Mol in Light and Shadow» (англ.) на YouTube
- LeoMol.com (англ.)
- The Ukranian Weekly article: The extraordinary success story of sculptor Leo Mol (англ.)
- Bronze sculptor Leo Mol dies at 94, remembered for his passion for art, Winnipeg (англ.)
- Leo Mol biography (англ.)
- Твори Лео Мола в арт-галереї Mayberry Fine Art(англ.)
- Вітражі катедри Св. Володимира й Ольги у Вінніпегу. Вінніпег, Манітоба, 1977.
