Лопушанський Володимир Миколайович
Володимир Лопушанський (справжнє прізвище — Гомич-Лопушанський); 16 листопада 1903, Ходорів Австро-Угорщина — 27 березня 1987, Львів) — український письменник, редактор.
| Лопушанський Володимир Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| укр. Володимир Миколайович Лопушанський | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Миколайович Гомич-Лопушанський | |||
| Народився |
16 листопада 1903 Ходорів, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
27 березня 1987 (83 роки) Львів, СРСР | |||
| Поховання |
:  | |||
| Країна |
 Польща СРСР | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк, редактор | |||
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1927—1939 | |||
|
| ||||
Життєпис
1929 року закінчив Львівський університет, водночас до 1930 року навчався в школі підхорунжих, з 1927 р. редагував і видавав газету «Літературні вісти», пізніше — редактор газети «Неділя». Співпрацював з видавництвом «Червона Калина» (Львів), в якому опублікував низку книг військової тематики.
У 1934—1941 жив у м. Холмі, де заснував і керував роботою української книгарні.
Автор низки історичних творів: повісті «У споконвічному вирі: повісті з часів визвольних змагань 1914—1920 рр.» (1927; інсценізована в 1936 під назвою «Встоятись не було сили»), «Гомін душі», «Перемога. Повість з визвольної війни» (обидві 1939), «Обжаловую» (1939), драми «Ой біда, біда чайці небозі» (1936; все — Львів), в яких розповів про участь галичан у Першій світовій війні, відтворив історію Легіону українських січових стрільців. П'єси «Садок вишневий коло хати. Чорна колиска» (1936) і «Чорна колиска. У кріпацькій тьмі» (1937) присвятив життя і творчості Тараса Шевченка.
У 1944 повернувся до Львова. 1952 року був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності, засуджений на 10 років ув'язнення.
Реабілітований у 1956 році. Помер у Львові в 1987. Похований на 70 полі Личаківського гробівця , у гробівці родини Мандзюків.
Вшанування пам'яті
На будинку по вул. Личаківська, 75-77, де в 1958—1987 роках жив письменник, встановлено меморіальну дошку.