Лунинецький район
Лунинецький район[2] (біл. Лунінецкі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр — місто Лунинець[2].
| Лунинецький район | |
|---|---|
| Лунінецкі раён | |
 | |
| Район на мапі області | |
| Основні дані | |
| Країна: |  Білорусь |
| Область: | Берестейська область |
| Населення: | 73 200 (2009[1]) |
| Площа: | 2700 км² |
| Густота населення: | 29,3 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Лунинець |
| Районна влада | |
| Вебсторінка: | www.luninets.brest-region.by |
| Мапа | |
 | |
Етнічно ділиться на українську (південно-західну) та білоруську (північно-західну) частини, розмежування проходить по річках Цна та Прип'ять[2][3].
Географія
| Ганцевицький район | Ганцевицький район | Мінська область (Солігорський район) |
| Пінський район |  |
Гомельська область (Житковицький район) |
| Столинський район |
Історія
До 1954 року район входив до складу Пинської області, після — до Берестейської[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Пинського надрайону («Степ») Берестейського окружного проводу ОУН[4].
Адміністративно-територіальний устрій
Адміністративно-територіальний устрій району[5]:
- Богдановська сільська рада
- село Богдановка
- Бостинська сільська рада
- село Бостинь
- село Велута
- село Вишні
- хутір Замошшя
- хутір Зановинське
- село Люща
- село Новосілки
- Вульківська сільська рада
- село Бродниця
- село Вулька-2
- село Галий Бор
- село Добра Воля
- село Застенок
- село Красна Воля
- село Міжлісся
- Городоцька сільська рада
- село Баби
- село Дребськ
- село Кожан-Городок
- село Оборки
- село Подморочне
- село Цна
- Дворецька сільська рада
- село Борки
- село Витчин
- село Дворець
- село Дятли
- село Лодино
- село Любачин
- село Любожерддя
- село Озерниця
- село Поле
- село Ракитно
- село Сосновка
- село Средибор'я
- село Яворово
- село Яжевки
- село Язвинки
- Дятловицька сільська рада
- село Боровці
- село Дятловичі
- станція Станція Дятловичі
- село Куповці
- Лахвенська сільська рада
- село Барсуково
- село Лахва
- село Лаховка
- село Любань
- село Обруб
- село Периново
- Лунинська сільська рада
- село Вулька-1
- село Дубовка
- село Лобча
- село Лунин
- село Мелесниця
- селище Поліський
- Редигеровська сільська рада
- село Моносієво
- село Редигерово
- село Флерово
- село Черебасово
- Синкевицька сільська рада
- село Лутовень
- село Мокрово
- село Намокрово
- село Острово
- село Синкевичі
- село Ситницький Двор
- Чучевицька сільська рада
- село Великі Чучевичі
- село Боровики
- село Кормуж
- село Луги
- село Малі Чучевичі
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 73 200 осіб[5].
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 70394 | 96,17 % |
| росіяни | 1861 | 2,54 % |
| українці | 577 | 0,79 % |
| поляки | 118 | 0,16 % |
| національність не вказана | 48 | 0,07 % |
| азербайджанці | 47 | 0,06 % |
| вірмени | 27 | 0,04 % |
| молдовани | 20 | 0,03 % |
| литовці | 11 | 0,02 % |
| німці | 11 | 0,02 % |
| національність не повідомлена | 11 | 0,02 % |
| татари | 10 | 0,01 % |
| чуваші | 7 | 0,01 % |
| дві та більше національності | 7 | 0,01 % |
| узбеки | 6 | 0,01 % |
| мордва | 5 | 0,01 % |
| євреї | 4 | 0,01 % |
| грузини | 4 | 0,01 % |
| латиші | 4 | 0,01 % |
| казахи | 4 | 0,01 % |
| таджики | 3 | 0,00 % |
| болгари | 3 | 0,00 % |
| удмурти | 3 | 0,00 % |
| башкири | 2 | 0,00 % |
| естонці | 2 | 0,00 % |
| карели | 2 | 0,00 % |
| фіни | 2 | 0,00 % |
| туркмени | 1 | 0,00 % |
| греки | 1 | 0,00 % |
| марійці | 1 | 0,00 % |
| аварці | 1 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 1 | 0,00 % |
| буряти | 1 | 0,00 % |
| ненці | 1 | 0,00 % |
| Разом | 73200 | 100 % |
Примітки
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- Леонюк В. Лунинецький район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 187. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк, 1996, с. 55.
- Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- Belarus. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
Джерела
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.