Луцій Помпоній Флакк
Лу́цій Помпо́ній Флакк (лат. Lucius Pomponius Flaccus; ? — 35) — політичний, державний та військовий діяч Римської імперії, консул 17 року.
| Луцій Помпоній Флакк | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Lucius Pomponius Flaccus |
| Народився | невідомо |
| Помер | 35 |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Посада | давньоримський сенатор, legatus Augusti pro praetored і консул |
| Військове звання | консул |
| Термін | 17 рік н. е. |
| Попередник | Публій Помпоній Грецин |
| Наступник | Гай Вібій Марс |
| Рід | Помпонії |
| Брати, сестри | Публій Помпоній Грецин |
| У шлюбі з | Vistiliad |
| Діти | Публій Помпоній Секунд і Квінт Помпоній Секунд |
Життєпис
Походив з роду нобілів Помпоніїв. Про місце й дату народження немає відомостей. Замолоду підтримував листування з Овідієм. Водночас був близьким другом імператора Тиберія.
У 16 році служив у провінція Мізія під орудою Гая Попея Сабіна. У 17 році його було обрано консулом разом з Гаєм Целієм Руфом.
У 18—19 році призначений імператорським легатом—пропретором до Мізії. Того ж року за наказом імператора Тиберія втрутився у конфлікт у Фракії. Тут цар Раскупорід II вбив свого небожа Котіса. Луцій Помпоній переконав Раскупоріда з'явитися на суд до Риму. Потім поставив новим царем Реметалка II.
У 33 році Луція Помпонія було призначено імператорським легатом до Сирії. Підтримував клопотання Ірода Агріппи щодо повернення батьківського спадку. Під час своєї каденції помер у 35 році.
Джерела
- Публій Корнелій Тацит, Aннали, 2.28-32; 6.27. (лат.)
- Светоній, Життя дванадцяти цезарів, Tиберій 42. (лат.)
- Йосип Флавій, Юдейські старожитності, 18. 150-154. (лат.)
- Pomponius Flaccus (imperial legate 33 — 35 CE?) (англ.)