Луцій Фурій Медуллін (консул 474 року до н. е.)
Лу́цій Фу́рій Медуллі́н (лат. Lucius Papirius Crassus; V століття до н. е.) — політик, державний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 474 року до н. е.
| Луцій Фурій Медуллін | |
|---|---|
| лат. L. Furius Medullinus | |
| Ім'я при народженні | Lucius Papirius Crassus |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
невідомо невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 474 рік до н. е. |
| Попередник |
Публій Валерій Публікола, Гай Навцій Рутіл |
| Наступник |
Луцій Емілій Мамерк, Вопіск Юлій Юл |
| Рід | Фурії |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
Біографічні відомості
Походив із знатного патриціанського роду Фуріїв, його гілки Медуллінів. Про батьків, молоді роки його відомостей не збереглося.
474 року до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Вульсоном. Під час каденції Авл Манлій вів успішну війну проти етруського міста-держави Вейї, змусивши останні вести перемовини та укласти мирну угоду терміном на 40 років, тоді як Луцій Фурій залишився в Римі та здійснював керування в місті, зокрема, провів перепис містян. У 473 році до н. е. їх обох було притягнуто до суду народним трибуном Гнеєм Генуцієм за нерозподіл земель поміж плебеями. Утім, в день початку судового засідання Генуцій раптово помер, тому судове переслідування припинилося.
Подальша доля Луція Фурія Медулліна невідома.
Джерела
- Тит Лівій, Ab Urbe Condita, II, 54. (лат.)
- Діодор Сицилійський Livre XI, 21. (лат.)
- Діонісій Галікарнаський Livre IX, 25-49. (лат.)