Луцій Фурій Пурпуріон
Луцій Фурій Пурпуріон (*Lucius Furius Purpureo, д/н —після 184 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
| Луцій Фурій Пурпуріон | |
|---|---|
| лат. L. Furius Sp.f.Sp.n. Purpurio | |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
після 184 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[1] |
| Посада | претор, давньоримський сенатор[2] і консул[2] |
| Військове звання | консул |
| Термін | 196 рік до н.е. |
| Попередник | Гай Корнелій Цетег |
| Наступник | Луцій Валерій Флакк |
| Рід | Фурії |
| Батько | Спурій Фурій Пурпуріон |
| Мати | невідомо |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Фуріїв. Син Спурія Фурія Пурпуріона. У 210 році до н. е. стає військовим трибуном. Відзначився у Другій пунічній війні. У 200 році до н. е. обирається претором. Як провінцію отримує Цізальпійську Галлію, де придушив повстання галльського племені інсумбрів та карфагенянина Гамількара, який намагався розпочати тут війну проти Риму.
У 196 році до н. е. стає консулом (разом з Марком Клавдієм Марцеллом). Під час своєї каденції воював проти галльського племені бойїв. На честь своїх перемог у 194 та 192 роках до н. е. звів два храми Юпітера. У 189 році був членом посольства до Малої Азії, де брав участь в укладанні Апамейської угоди з царством Селевкидів. У 187 році до н. е. виступив проти партії Корнеліїв Сципіон щодо політики у Малій Азії.
У 184 році до н. е. висунув свою кандидатуру на посаду цензора, проте невдало. У 183 році до н. е. очолив посольство до галлів північної Італії. Про подальшу долю немає відомостей.
Джерела
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 p. 605
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3