Лучано Ре Чекконі

Лучано Ре Чекконі (італ. Luciano Re Cecconi, 1 грудня 1948, Нерв'яно — 18 січня 1977, Рим) — колишній італійський футболіст, півзахисник. Був відомий за прізвиськом «білявий ангел» (італ. l'Angelo Biondo) через досить рідкісний для італійців колір волосся.

Лучано Ре Чекконі
Лучано Ре Чекконі
Особисті дані
Народження	1 грудня 1948
	Нерв'яно, Італія
Смерть	18 січня 1977 (28 років)
	Рим
Зріст	176 см
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
	«Про Патрія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи) 1967–1969 «Про Патрія» 36 (?) 1969–1972 «Фоджа» 74 (2) 1972–1977 «Лаціо» 109 (7)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи) 1974 Італія 2 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Насамперед відомий виступами за клуби «Фоджа» та «Лаціо». Чемпіон Італії.

Трагічно загинув увечері 18 січня 1977 року в Римі через невдалу спробу розіграшу — імітував пограбування ювелірного магазину і був застрелений його власником[1].

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Про Патрія». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1967 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фоджа», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за команду з Фоджі наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фоджі», був основним гравцем команди.

1972 року перейшов до клубу «Лаціо», за який відіграв 4 повні сезони. Граючи у «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії. Грав за команду римського клубу до своєї трагічної загибелі у січні 1977 року.

Смерть

Увечері 18 січня 1977 року Лучано Ре Чекконі з товаришем по команді П'єтро Гедіном супроводжували свого друга, римського парфумера Джорджо Фратиччолі до ювелірного магазину Бруно Табоккіні в Римі, куди той мав доставити кілька зразків парфумів. Коли друзі зайшли до магазину, Лучано вирішив пожартувати і крикнув: «Стояти, це пограбування!». Бруно Табоккіні, чий магазин вже двічі впродовж року намагались пограбувати, швидко дістав «вальтер» калібру 7,65 мм та вистрілив. Куля потрапила футболісту в груди. Його швидко доставили до лікарні, але врятувати Лучано не вдалося, того ж вечора він помер. Бруно Табоккіні, що вбив спортсмена, не був засуджений. Суд вирішив, що самозахист ювеліра був виправданим[2].

Виступи за збірну

1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, в матчах якого, втім, на поле не виходив.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1967-68	«Про Патрія»	Серія C	3	-
1968-69		Серія C	33	-
1969-70	«Фоджа»	Серія B	14	-
1970-71		Серія A	26	1
1971-72		Серія B	34	-
1972-73	«Лаціо»	Серія A	29	1
1973-74		Серія A	23	2
1974-75		Серія A	29	1
1975-76		Серія A	25	1
1976-77		Серія A	3	1

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
28/09/1974	Загреб	Югославія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
29/12/1974	Генуя	Італія	0 – 0	Болгарія	товариський матч	-
Усього		Матчів	2		Голів	-

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (1):

«Лаціо»: 1973–74

Примітки

1. Убийство на улице Нитти. Дело Ре Чеккони
2. Михаил Тяпков. Убийство за шутку. Самая нелепая смерть в истории футбола. championat.com. Процитовано 04.05.2020.

Джерела

• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)