Луїза Аббема

Луїза Аббема (фр. Louise Abbéma; 30 жовтня 1853, Етамп, Франція — 10 липня 1927, Париж, Франція) — французька художниця, скульпторка і дизайнерка Прекрасної епохи, відкрита лесбійка.

Луїза Аббема
фр. Louise Abbéma

Народження 30 жовтня 1853(1853-10-30)[1][2]
Етамп[3]
Смерть 10 липня 1927(1927-07-10)[2] (73 роки)
  IX округ Парижа, Париж, Франція[3][4]
Поховання цвинтар Монпарнас
Країна  Франція[5]
Жанр портрет
Діяльність художниця, скульпторка, дизайнерка
Вчитель Шарль Шаплен
Твори Decorative panel (allegory of winter)d, Decorative panel (allegory of spring)d і Portrait of Sarah Bernhardtd
Нагороди
Автограф
 Луїза Аббема у Вікісховищі

Життєпис

Почала займатися живописом бувши підлітком. Навчалася у відомих майстрів того часу: Шарля Шаплена, Жан-Жака Еннера, Каролюс-Дюрана. Портрет Сари Бернар, її подруги, і, як багато хто вважав, коханки[6], приніс популярність молодій художниці. Написала безліч портретів знаменитих людей. Працювала над оформленням Паризької ратуші, Паризького Оперного театру, інших театрів, в тому числі «Театру Сари Бернар», губернаторського палацу в Дакарі. Постійна учасниця Паризького салону (премія Салону 1881 року). Одна з художниць, чиї роботи були виставлені в 1893 році на Всесвітній виставці в Чикаго[7]. Здобула бронзову медаль на Всесвітній виставці в Парижі (1900).

Вважалася «Офіційним художником Третьої республіки». Її статті регулярно публікувалися в журналах Gazette des Beaux-Arts і L'Art. У 1906 отримала орден Кавалер Ордена Почесного легіону.

Аббема працювала маслом і аквареллю. В її творах помітно вплив японських і китайських художників, а також імпресіоністів, особливо Едуара Мане.

Галерея
  • Гра в крокет (1872)
  • Сара Бернар (1875)
  • Автопортрет, 18 років (1876)
  • Портрет Жанни Самарі
  • Квітневий ранок, Площа згоди, Париж (1894)
  • Біля фортепіано (бл. 1880)
  • Флора (1913)
  • Портрет Мадам Б. (бл. 1900)
  • Сара Бернар

Примітки
  1. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. Louise Catherine Léonie AbbÉma
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. http://archives.paris.fr/arkotheque/visionneuse/visionneuse.php?arko=YTo2OntzOjQ6ImRhdGUiO3M6MTA6IjIwMjEtMDYtMTYiO3M6MTA6InR5cGVfZm9uZHMiO3M6MTE6ImFya29fc2VyaWVsIjtzOjQ6InJlZjEiO2k6NDtzOjQ6InJlZjIiO2k6MzAwNzU5O3M6MTY6InZpc2lvbm5ldXNlX2h0bWwiO2I6MTtzOjIxOiJ2aXNpb25uZXVzZV9odG1sX21vZGUiO3M6NDoicHJvZCI7fQ==#uielem_move=-781%2C-446&uielem_islocked=1&uielem_zoom=143&uielem_brightness=0&uielem_contrast=0&uielem_isinverted=0&uielem_rotate=F — С. 25.
  5. RKDartists
  6. Taranow, Gerda (1996). The Bernhardt Hamlet : culture and context. New York: P. Lang. ISBN 0-8204-2335-1. OCLC 28798430.
  7. Summers, Clude J. (2004). The Queer Encyclopedia of the Visual Arts. San Francisco, CA: Cleis. с. 2. ISBN 1573441910.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.