Луїс Омар
Луїс Омар-і-Тобосо (кат. Lluís Homar i Toboso; 20 квітня 1957, Барселона) — видатний іспанський актор театру, кіно і телебачення.
| Луїс Омар | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() Луїс Омар | ||||
| Луїс Омар | ||||
| Народився |
20 квітня 1957 (64 роки) Барселона | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Барселонський університет і Автономний університет Барселони | |||
| Роки діяльності | з 1974 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0392913 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Життєпис
Луїс Омар народився у Барселоні 20 квітня 1957 року. Навчався у Барселонському автономному університеті на факультети права, після чого поступив у театральну школу у рідному місті. Його професійна кар'єра розпочалася у 1973 році з театральної постанови «Отелло» режисера Анхеля Кармони. У 1975 році він пройшов кастинг на роль Гораіо у телесеріал «Гамлет, принц данський», де брав участь до 1979 року. Одночасно з грою у серіалі, він разом з іншими молодими акторами заснував у Барселоні театральний кооператив «Lliure Teatre», де працював протягом багатьох років (творчим керівником з 1992–1998 роки) і зіграв більш ніж у тридцяти спектаклів.
У 1981 році до Омара прийшла перша слава — разом із Сильвією Мунт він знявся у драмі Франсеска Бетріу «Площа Алмазу». Світової та європейської популярності він здобув у 2004, після ролі у картині іспанського режисера Педра Альмадовара «Погане виховання». У 2009 році Альмадовар і Омар повторили свій досвід співпраці, і разом з Пенелопою Крус створили фільм «Розірванні обійми».
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1975—1979 | с | Гамлет, принц данський | Lletres catalanes | Гораціо |
| 1981 | ф | Площа Алмаза | La plaça del Diamant | Кельме |
| 1984 | ф | Вам подобається | Al vostre gust | Роланд |
| 1989 | ф | Якщо вони скажуть, що ти відчуваєш | Si te dicen que caí | Палау |
| 1989 | ф | Одруження Фігаро | Les noces de Fígaro | Фігаро |
| 1989 | ф | Місячний Хлопчик | El niño de la luna | людина з дому №1 |
| 1992 | ф | Після сну | Después del sueño | Бальтазар Оталь |
| 1993 | ф | Птиця щастя | El pájaro de la felicidad | Фернандо |
| 1995 | ф | Положення справ | El perquè de tot plegat | вчитель |
| 2000 | ф | Померти (чи ні) | La ciudad de los prodigios | директор |
| 2000—2012 | с | Центральна лікарня | Hospital Centra | Модесто |
| 2003 | ф | Наодинці зі смертю | Cámara oscura | капітан |
| 2004 | ф | Погана поведінка | La mala educación | сеньйор Беренгер |
| 2004 | ф | Ротвейлер | Rottweiler | Борг |
| 2005—.... | с | Аїда | Aída | Сальвадор |
| 2005—2006 | с | Особисті мотиви | Motivos personales | Андрес |
| 2005 | ф | Королеви | Reinas | Джачінто |
| 2005 | ф | Обаба | Obaba | Эстебан |
| 2006 | ф | Блакитний метелик | Mariposa negra | Мар |
| 2006 | ф | Борджиа | Los Borgia | Родриго Борджиа |
| 2006 | ф | Бронежилет | Body Armour | Марк Грамер |
| 2007 | ф | Бентежна Ана | Caótica Ana | Ісмаель |
| 2007 | ф | Замок у Іспанії | Un château en Espagne | Луїс Маркес |
| 2007—2009 | с | Корида - це життя | Herederos | Луїс Солер |
| 2009 | ф | Розірвані Обійми | Los abrazos rotos | Маттео Бланко/Гарри Кейн |
| 2010 | ф | Паперові птиці | Pájaros de papel | Енріке |
| 2010—2012 | с | Римська Іспанія, легенда | Hispania, la leyenda | Гальба |
| 2011 | ф | Єва | Eva | Макс |
| 2012 | ф | Королі рулетки | The Pelayos | Гонсало Пелайо |
| 2012—.... | с | Імперія | Imperium | Гальба |
| 2012 | ф | Winning Streak | Winning Streak | |
| 2015 | ф | Latin Lover | Latin Lover |
.jpg.webp)