Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард»
Лідери ескадрених міноносців типу «Гепа́рд» (фр. Classe Guépard) або відомі як лідери есмінців типу «Бізон» (фр. Classe Bison) — клас військових кораблів з 6 лідерів ескадрених міноносців, що випускалися французькими суднобудівельними компаніями у 1928—1931 роках. За французькою кваліфікацією великий ескадрений міноносець або контр-міноносець (фр. contre-torpilleur). Відрізнялися посиленим озброєнням та більшими розмірами. Усі кораблі цього загинули в ході ведення воєнних дій, причому лише «Бізон» загинув у бою під час Норвезької кампанії, решта була затоплена в Тулоні 27 листопада 1942 року в ході самознищення французького флоту.
| Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард» | ||
|---|---|---|
| Classe Guépard | ||
![]() | ||
| Французький великий ескадрений міноносець «Гепард» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідери ескадрених міноносців | |
| Попередній клас | типу «Ягуар» | |
| Наступний клас | типу «Егль» | |
| Держава прапора | ||
| Належність | ||
| На честь | хижих тварин, битв, в яких брала участь Франція та видного діяча французької військової історії | |
| Корабельня | ||
| Замовлено | 6 | |
| Закладено | 6 | |
| Спущено на воду | 6 | |
| Введено в експлуатацію | 1928–1931 | |
| На службі | 1929 — 1945 | |
| Загибель | 6 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2436 т (стандартна) 2980 т (нормальна) 3200 т (повна) | |
| Довжина | 130,2 м | |
| Ширина | 11,76 м | |
| Висота | 4,68 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × триколекторних парових котли du Temple або Penhoët 2 парові турбіни Parsons або Zoelly | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 64 000 к.с. | |
| Швидкість | 35,5 вузлів (65,7 км/год) | |
| Дальність плавання | 3000 миль (5600 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 230 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 138,6-мм гармат Modèle 1923 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 550-мм торпедних апаратів 4 бомбоскидачі 28 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 4 (4 × 1) × 37-мм зенітних гармати Modèle 1925 4 (2 × 2) × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929 | |
Ескадрені міноносці типу «Гепард» стали якісним стрибком у розвитку французьких кораблів. Їхня вогнева міць і швидкісні якості помітно перевищували характеристики попередніх контр-міноносців. Усі кораблі цього типу продемонстрували достатню надійність силової установки.
Водночас проєкт відрізнявся низкою суттєвих недоліків. Головним із них стала низька швидкострільність гармат головного калібру, що було дуже небажано в швидкоплинних боях легких сил. Дуже слабким, як і всіх французьких контр-миноносців, виявилося зенітне озброєння. Метацентрична висота виявилася нижчою, ніж у проєкті — стійкість есмінців типу «Гепард» була недостатньою, а вітрильність надмірною. Дальність плавання і морехідність відповідали умовам Середземномор'я, але для Атлантики були недостатніми. Також не можна було назвати вдалим характерний силует типу «Гепард» — інших чотиритрубних кораблів у європейських водах не було, що спрощувало їхнє впізнання супротивником.

Лідери ескадрених міноносців типу «Гепард»
| № | Корабель | Виготовлювач | На честь | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | «Бізон» | Arsenal de Lorient, Лор'ян | Бізон | 14 березня 1927 | 29 жовтня 1928 | 10 жовтня 1930 | 3 травня 1940 року затоплений разом з британським есмінцем «Афріді» в результаті повітряних атак німецьких пікіруючих бомбардувальників Ju-87 та Ju-88 1./StG.1 |
| 2 | «Гепард» | Arsenal de Lorient, Лор'ян | Гепард | 14 березня 1927 | 19 квітня 1928 | 13 серпня 1929 | 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий; 11 березня 1944 року вдруге затоплений у Тулоні |
| 3 | «Ліон» | Ateliers et chantiers de France-Dunkerque, Дюнкерк | Лев | 6 серпня 1926 | 5 серпня 1929 | 21 січня 1931 | 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий італійськими рятівниками; 9 вересня 1943 року вдруге затоплений через загрозу захоплення його німцями |
| 4 | «Вальмі» | Ateliers et Chantiers de Saint-Nazaire Penhoët, Сен-Назер | Битва під Вальмі | 5 травня 1927 | 19 травня 1928 | 1 січня 1930 | 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; пізніше піднятий та зарахований до складу італійських ВМС як FR-24. 9 вересня 1943 року корабель був затоплений вдруге в Ла-Спеції для запобігання потрапляння його як трофею німцям. Піднятий фахівцями Крігсмаріне, до строю не увійшов і 24 квітня 1945 року втретє затоплений у Генуї |
| 5 | «Верден» | Ateliers et Chantiers de la Loire, Сен-Назер | Верденська битва | 10 серпня 1927 | 4 липня 1928 | 1 квітня 1930 | 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами; 29 вересня 1943 року піднятий італійськими ВМС, проте не відновлювався |
| 6 | «Вобан» | Ateliers et chantiers de France-Dunkerque, Дюнкерк | Себаст'єн ле Претр де Вобан | 22 травня 1927 | 1 лютого 1930 | 9 січня 1931 | 27 листопада 1942 року самозатоплений у Тулоні для запобігання захоплення його німецькими військами |
Див. також
- Москва (лідер ескадрених міноносців)
- HMS Mackay (D70)
- HMS Kempenfelt (R03)
- Амацукадзе (1940)
- Лідери ескадрених міноносців типу «Паркер»
- Лідери ескадрених міноносців проєкту 38
- Ескадрені міноносці типу 1934A
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Guepard class. на uboat.net. (англ.)
- Guépard-class destroyer(англ.)
- Guepard Class(англ.)
- Эскадренные миноносцы типа Guépard(рос.)
Література
- Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-459-4.
- Bertrand, Michel (1982). La marine française au combat, 1939—1945. Tome 1: Des combats de l'Atlantique aux F.N.F.L. Paris: Lavauzelle. ISBN 2-7025-0002-1.(фр.)
- Jordan, John & Moulin, Jean (2015). French Destroyers: Torpilleurs d'Escadre & Contre-Torpilleurs 1922—1956. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-198-4.(англ.)
- Jean Mauclère, La campagne du Bison, J de Gigord, coll. " L'étrave ", 1946(фр.)
