Ліневич Микола Петрович
Микола Петрович Ліневич (24 грудня 1838 (5 січня 1839), Чернігів, Російська імперія — 10 (23) квітня 1908, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський державний діяч, військовик українського походження. Генерал-ад'ютант російської армії (з 1905 року). Головномандувач (з 3.03.1905) російськими військами на Далекому Сході під час російсько-японської війни.
| Микола Ліневич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 грудня 1838 (5 січня 1839) Чернігів, Російська імперія |
| Помер |
10 (23) квітня 1908 (69 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | російська |
| Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Військове звання | Генерал-ад'ютант |
| Рід | Линевичі |
| Нагороди |
  |
Біографія
З 1855 року перебував на військовій службі. Пройшов шлях від прапорщики до генерал-ад'ютанта. У 1856—1962 роках брав участь у війні на Кавказі. Брав участь в російсько-турецькій війні 1877—1878.
З 1885 року командував військовими частинами на Далекому Сході. Піднявся по службі від командира бригади до командира корпусу (1901).
Влітку 1900 року очолив міжнародні збройні сили, які захопили Пекін та звільнили з облоги дипломатичні місії, за що нагороджений орденом Св. Георгія 3-го ступеня та орденами іноземних держав. Керував російськими військами під час придушення повстання іхетуанів у Китаї.
З 1903 року — командуючий військами Приамурського військового округу та виконувач обов'язків генерал-губернатора Приамур'я.
Під час російсько-японської війни 1904—1905 років — командувач Маньчжурською армією, з березня 1905 — головнокомандувач російськими збройними силами на Далекому Сході.
В лютому 1906 усунений з посади за звинуваченням у бездіяльності по придушенню революційних заворушень на Далекому Сході. Перебував вісім місяців під слідством, але пізніше був звільнений та нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня.
1908 року похований у Олександро-Невській Лаврі. Кавалер 12 російських та 6 іноземних орденів, нагороджений золотою шаблею «За хоробрість».
На його честь було назване село Ліневичі (засноване 1900 року) у Проморському краї (Росія), на р. Роздольній у 13 км від Уссурійська.
Джерела та література
- Ліневич Микола Петрович // Енциклопедія історії України. — Т. 6. — К.: Наукова думка, 2009. — С. 217—218.