Ліпранді Іван Петрович
Іва́н Петро́вич Ліпра́нді (рос. Иван Петрович Липранди; нар. 17 (28) липня 1790 — пом. 9 (21) травня 1880, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський військовий історик, мемуарист, публіцист, етнограф. Генерал-майор.
| Іван Ліпранді | |||
|---|---|---|---|
| Иван Липранди | |||
 Іван Петрович Ліпранді, до 1880 | |||
| Народження |
17 (28) липня 1790 Російська імперія | ||
| Смерть |
9 (21) травня 1880 (89 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | ||
| Поховання | Одеса | ||
| Країна |
 Російська імперія | ||
| Вид збройних сил | Російська імператорська армія | ||
| Звання |
 Генерал-майор | ||
| Війни / битви | Франко-російська війна | ||
| По відставці | історик, мемуарист, публіцист, етнограф | ||
| Нагороди |
| ||
.png.webp){kind=small}
Життєпис
Син надвірного радника Педро де Ліпранді, який 1785 року приїхав із Північної Італії в Росію та облаштував тут Олександрівську мануфактуру, та баронеси Кусової. 13 серпня 1807 року Іван Петрович розпочав службу в почеті російського імператора колоновожатим по квартирмейстерській частині.
У 1808—1809 роках брав участь у російсько-шведській війні. Відзначився на цій війні, за що 12 грудня 1808 року надано звання поручника. 1809 року нагороджено орденом Анни третього ступеня, 20 грудня 1809 року — золотою шпагою за хоробрість.
Брав участь у франко-російській війні 1812 року. Був обер-квартирмейстером корпусу генерала Дмитра Дохтурова. Брав участь у боях під Смоленськом, Бородіном (нагороджений орденом Володимира четвертого ступеня), Тарутином, Малоярославцем, Красним. Учасник закордонного походу (Лейпциг).
Був чиновником особливих доручень при Міністерстві внутрішніх справ.
Примітки
Посилання
Література та джерела
- Рогачевский А. Б. Липранди Иван Петрович // Русские писатели, 1800—1917: Биографический словарь. — Т. 3. — Москва, 1994. — С. 362—364.
- Victor Taki, «From partisan war to the ethnography of European Turkey: the Balkan career of Ivan Liprandi, 1790—1880,» Canadian Slavonic Papers 58. no 3 (2016)