Лісовський Микола Володимирович
Мико́ла Володи́мирович Лісо́вський — майор Збройних сил України.
| Лісовський Микола Володимирович | |
|---|---|
|
| |
![]() | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
19 грудня 1976 Новоград-Волинський |
| Смерть |
13 серпня 2014 (37 років) Степанівка, Донецька область |
| Поховання | Новоград-Волинський |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1994—2014 |
| Приналежність |
|
| Вид ЗС |
|
| Рід військ |
|
| Формування | 30 ОМБр |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Закінчив новоград-волинську школу № 4[1]. На військовій службі з 1994-го, закінчив Харківський військовий університет 1998 року.
З 2009 року — начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту, 30-та окрема механізована бригада.
13 серпня 2014 року загинув у бою з терористами в селі Степанівка Донецької області. Толі ж полягли майор Сергій Гордієнко, капітан Олег Обухівський, сержант Олександр Гордійчук, солдат Ян Даманський та ще один військовослужбовець, особа якого остаточно не встановлена. Станом на 22 серпня майор Лісовський числився у всеукраїнському списку безвісти зниклих та полонених вояків.
Вдома залишилися дружина та двоє дітей.
7 вересня похований в секторі для почесних поховань «Алея слави» міського кладовища Новограда-Волинського.
Мати — Лісовська Лідія Аркадіївна. Батько Лісовський Володимир. Жінка Лісовська (Данюк) Лариса Анатоліївна. Діти — Лісовська Анна Миколаївна та Лісовський Іван Миколайович.
Нагороди
14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Джерела
- Указ № 873/2014
- Лісовський Микола Володимирович
- У Новограді-Волинському поховали майора, який числився у списку безвісти зниклих
