Літорея

Літоре́я (очевидно, від лат. littera)[1] — тайнопис, що вживався в давньоруській і болгарській літературі. Відома літорея двох видів: проста й мудра.

Проста літорея

Проста літорея (також відома як «тарабарська грамота») виконувалась таким чином. Писали приголосні в два ряди, цей запис і слугував ключем шифру:

б	в	г	д	ж	з	к	л	м	н
щ	ш	ч	ц	х	ф	т	с	р	п

При шифруванні уживали верхні літери замість нижніх і навпаки, причому голосні писали без змін (наприклад, слово «Вікіпедія» може бути записане як «Шитінеція», «Шітінеція» або «Шитинеція»).

Мудра літорея

Менш відома мудра літорея, суть якої полягає у заміні літер церковнослов'янської абетки вертикальними рядами крапок, рисок і кружків. Число знаків для кожної літери збігалось з її числовим значенням у старослов'янській цифірі; літери, що означали одиниці, означали рядом крапок, літери для десятків — рисками, а літери для сотень — кружками. Значення рядів знаків дані в таблицях.

А

В

Г

Д

Є

S

З

И

Ѳ

І

К

Л

М

Н

Ѯ

О

П

Ч

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

-

-

-

-

-

-

-

-

.

.

.

.

.

.

.

.

.

-

-

-

-

-

-

-

-

.

.

.

.

.

.

.

.

-

-

-

-

-

-

-

.

.

.

.

.

.

.

-

-

-

-

-

-

.

.

.

.

.

.

-

-

-

-

-

.

.

.

.

.

-

-

-

-

.

.

.

.

-

-

-

.

.

.

-

-

.

.

-

.

Р	С	Т	У	Ф	Х	Ψ	Ѡ	Ц
°	°	°	°	°	°	°	°	°
	°	°	°	°	°	°	°	°
		°	°	°	°	°	°	°
			°	°	°	°	°	°
				°	°	°	°	°
					°	°	°	°
						°	°	°
							°	°
								°

«Порожні» літери, тобто знаки кирилиці, що не мали відповідників у грецькій (Б, Ж, Ъ, Ь, Ѣ, Ы, Ю, Ѧ) залишались без змін. Наприклад, слово «Вікіпедія» (википедіѧ) матиме такий запис:

			*				*
	*		*	-			*
	*		*	-	*		*
	*		*	-	*	*	*
*	*	-	*	-	*	*	*	Ѧ
*	*	-	*	-	*	*	*
	*		*	-	*	*	*
	*		*	-			*
	*		*	-			*
							*

У культурі

• У повісті А. Н. Рибакова «Кортик» напис, що вказував на місцезнаходження тайника з документами, виявився «мудрою» літореєю. Шифр був додатково ускладнений тим, що знаки були викарбувані на двох окремих елементах (платівці з руків'я кортика і його піхвах), тому для прочитання тайнопису було потрібно їх з'єднати між собою.

Див. також

• Давньоруські тайнописи

Примітки

1. Литорея // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

Джерела

• Литорея // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• А. Н. Рибаков. Кортик К.: «Молодь», 1956 (пер. з рос.)