Ліхтенштейнський діалект

Ліхтенштейнський діалект (нім. Liechtensteinische, на діалекті — Liachtaschtänerisch) — це збірна назва усіх алеманських діалектів на території Ліхтенштейну.

Ліхтенштейнський діалект
Liachtaschtänerisch
Поширена в	Ліхтенштейн
Писемність	латиниця
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Германська гілка Західнонімецька група Верхньонімецька підгрупа Південнонімецька група діалектів
Офіційний статус
Коди мови

Територія сучасного князівства Ліхтенштейн у часи Римської імперії піддалася активної романізації, проте вже з XIII століття починаючи з Фельдкірху сліди романізації стають все менш помітні, що пов'язано з експансією алеманських діалектів. У XIV столітті германо-романська мовна межа пролягала на південь від Бальцерсу. В цілому ж романський субстрат відчутний і по сьогоднішній день на усій території поширення ліхтенштейнського діалекту.

Різновиди діалекту

Локальні діалекти

Ліхтенштейнський діалект можна розділити на три більш локальних діалекти.

• Так званий унтерландський діалект (Unterländisch) — поширений на півночі князівства в Руґґелі (Ruggäll), Шелленберзі (Schellebärg), Гампріні (Gamprii), Ешені (Escha) та Маурені (Mura).  унтерландський діалект^файл
• Оберландський діалект (Oberländisch) поширений на півдні у Планкені (Planka), Шані (Schaa), Вадуці (Vadoz), Трізені (Tresa) та Бальцерсі (Baltsers).  Оберландський діалект^файл
• Нарешті, вальзерський діалект (Walser) — поширений у громаді Трізенберг (Trisabäärg).  вальзерський діалект^файл

Варіанти вимови

Різниця між унтерландським та оберландським діалектами найбільш яскраво помітна у вимові німецького (середньоверхньонімецького) дифтонгу /ei/, який на унтерландському діалекті вимовляється як /oo/, тоді як на оберландському — /ää/.

Середньоверхньонімецька	Унтерландський діалект	Оберландський діалект	Вальзерський діалект	Німецька	Переклад українською
ei	Schtòò^файл	Schtaa^файл	Schtèi^файл	Stein	Камінь
ei	Òòcha,  Aacha^файл	Aacha^файл	Èicha^файл	Eiche	Дуб
ou	Loob^файл	Loob^файл	Lòub^файл	Laub	Листя
ie	Reema^файл	Riama^файл	Riema^файл	Riemen	Ремінь (пасок)
uo	Blòòma^файл	Bluama^файл	Bluema^файл	Blume	Квітка
iu	tüüff^файл	tüüff^файл	töuff^файл	tief	Глибокий
â	Òòbet^файл	Òòbet^файл	Aabat^файл	Abend	Вечір
i	Weesa^файл	Wesa^файл	Wisa^файл	Wiese	Лука
ir	Biera^файл	Bera^файл	Bira^файл	Birne	Груша
ur	Tuerm^файл	Torm^файл	Tura^файл	Turm	Вежа
or	K^harn^файл	K^hòrn^файл	Choora^файл	Korn	Зерно
rn	Hòrn^файл	Hòrn^файл	Hoora^файл	Horn	Ріг
k-	K^hääs^файл	K^hèès^файл	Chääs^файл	Käse	Сир
s	Iis^файл	Iis^файл	Iisch^файл	Eis	Лід
nd	Hunn^файл	Hund^файл	Hund^файл	Hund	Собака
–	Umpòòssa^файл	Umbäässa^файл	Aamässa^файл	Ameise	Мураха
–	Wèschpl	Wèschkì	Wäschgi	Wespe	Оса

Порівняння відмінностей у назвах держави:

• Fürstentum Liechtenstein — німецькою мовою
• Різновиди ліхтенштейнського діалекту:
  • Füarschtatum Liachtaschtoo — унтерландський діалект
  • Förschtatum Liachtaschtää — оберландський діалект
  • Fürschtatum Liachtaschtei — вальзерський діалект

Література

• Leo Jutz: Die Mundart von Südvorarlberg und Liechtenstein. Heidelberg 1925 (Germanische Bibliothek. Sammlung 1. Reihe 1. Bd. 15).
• Leo Jutz: Vorarlbergisches Wörterbuch mit Einschluß des Fürstentums Liechtenstein, 2 Bände, Wien 1955-65 (Band 2 aus dem Nachlass, redigiert von E. Gabriel und E. Kranzmayer).
• Philipp Albert Schaedler: Einiges über die Mundart der Talgemeinden Liechtensteins, in: Jahrbuch des Historischen Vereins für das Fürstentum Liechtenstein, 1915, Bd. 15, S. 5-74.
• Arthur Gassner und Annie Hilbe: Der Walserdialekt in Triesenberg. Schaan 2009 [erweiterte Ausgabe von Arthur Gassner: Der Walserdialekt in Triesenberg. o.O. 1980].
• Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 5 Lexikon. Vaduz 1999. ISBN 3-906393-25-9
• Hans Stricker et al.: Liechtensteiner Namenbuch. Die Orts- und Flurnamen des Fürstentums Liechtenstein, Band 6 Einführung, Quellen, Register. Vaduz 1999 (besonders Seiten 65-86). ISBN 3-906393-25-9