Л-6 «Карбонарій»
Л-6 «Карбонарій» (рос. Л-6 «Карбонарий») — радянський військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, останній корабель серії II типу «Ленінець» Військово-морського флоту СРСР часів Другої світової війни. Закладений 15 березня 1930 року під заводським номером 201/33 на заводі імені Андре Марті у Миколаєві. 3 листопада 1932 року спущений на воду. 9 травня 1933 року корабель увійшов до складу ВМФ СРСР, однак фактично через технічні проблеми включений до складу Чорноморського флоту у травні 1935 року.
| Л-6 «Карбонарій» | ||
|---|---|---|
| Л-6 «Карбонарий» | ||
 | ||
| Схематичне зображення підводного човна типу «Ленінець» | ||
| Під прапором | .svg.png.webp){kind=small} Військово-морський флот СРСР | |
| Порт приписки | Севастополь, Поті | |
| На службі | 1933—1944 | |
| Сучасний статус | Після 11 квітня 1944 року зниклий безвісти східніше Констанці | |
| Основні характеристики | ||
| Тип корабля | підводний мінний загороджувач | |
| Позначення проєкту | II-га серія типу «Л» («Ленінець») | |
| Швидкість (надводна) | 12,5 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,22 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Екіпаж | 52 особи | |
| Розміри | ||
| Водотоннажність надводна | 1038,3 т | |
| Водотоннажність підводна | 1330 т | |
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 78,5 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,2 м | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни 42БМ6 2 × електродвигуни ПГ84/50+84/50 | ||
| Потужність | 2 х 1100 к. с. (дизельні двигуни) 2 х 650 к. с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм гармата Б-2 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових 533-мм торпедних апарати (10 торпед) та 20 мін типу ПЛТ | |
| ППО | 1 × 45-мм напіватоматична універсальна гармата 21-К | |
Історія служби
Л-6 «Карбонарій» входив до складу Чорноморського флоту. За станом на 22 червня 1941 року Л-6 перебував у капітальному ремонті, який був закінчений через чотири місяці, 19 жовтня. 10 січня 1942 року на переході з Новоросійська в Поті, через грубу помилку недосвідченого штурмана, Л-6 на повному ходу сів на мілину в районі мису Дооб і бухти Рибальської. Збиток від аварії склав близько 1,5 мільйона рублів.
За час німецько-радянської війни Л-6 «Карбонарій» здійснив 12 бойових походів (загалом 177 діб), і 1 транспортний рейс до обложеного Севастополя (2 доби). У квітні 1944 року в ході чергового походу до румунських берегів підводний човен зник безвісти, його доля і місце загибелі достеменно невідомі.
Див. також
Джерела
- «Карбонарий», Л-7, Тип «Л» II серии(рос.)
- «Л-6» («Карбонарий»)(рос.)
- L-6. на uboat.net. (англ.)
- Тип «Л»
- «Л-6» (до 15.09.1934 — «Карбонарий»)
Література
- Морозов М. Э., Кулагин К. Л. Первые подлодки СССР. «Декабристы» и «Ленинцы». — М.: Коллекция, Яуза, Эксмо, 2010. — С. 90-91. — 160 с. — 2000 экз. — ISBN 978-5-699-37235-5.
- Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 365. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.