Магнус Габріель Делагарді

Магнус Габріель Делагарді (швед. Magnus Gabriel De la Gardie, 15 жовтня 1622, Таллінн — 26 квітня 1686, Сигтуна) — шведський державний діяч, граф, рейхсмаршал, з 1647 член Державної ради, генерал-губернатор Ліфляндії, у 1660–1680 рейхсканцлер. Старший син фельдмаршала Якоба Делагарді, шведського роду французького походження — Де ла Ґарді.

Магнус Габріель Делагарді
швед. Magnus Gabriel De la Gardie
Народився 15 жовтня 1622(1622-10-15)[1][2][…]
Ревель, Швеція[2]
Помер 26 квітня 1686(1686-04-26)[2][3][…] (63 роки)
Venngarn Castled, комуна Сігтуна, лен Стокгольм, Швеція[2]
Поховання Варнгемське абатство
Країна  Швеція[4]
Діяльність політик, суддя, землевласник, військовослужбовець
Alma mater Уппсальський університет
Знання мов шведська[5]
Заклад Уппсальський університет
Посада Lord High Steward of Swedend, Риксмаршал, Lord High Treasurer of Swedend, Lord High Chancellor of Swedend і President of Svea Court of Appeald
Військове звання генерал-лейтенант
Конфесія лютеранство
Рід Делагарді
Батько Якоб Понтуссон Делаґарді[2][6][7]
Мати Ебба Браге[6]
Брати, сестри Christina Catharina De la Gardied, Maria Sofia De la Gardied, Jacob Casimir De la Gardied, Аксель Юліус Делагарді і Pontus Fredrik De la Gardied
У шлюбі з Countess Palatine Maria Eufrosyne of Zweibrückend[2]
Діти Catharina Charlotta De la Gardied[6] і Gustaf Adolf De la Gardied

Біографія
Магнус зі своєю дружиною Марією. 1653

Магнус здобув гарну освіту (у тому числі і в Уппсальскому університеті) подорожуючи Європою. У 1669 Делагарді передав у дар Уппсальскому університету свою колекцію рукописів, що включає Молодшу Едду і Срібний кодекс — переклад з Євангелія на готську мову єпископа Ульфіли.

Він був одним із фаворитів людини, що правила в ті роки (1644–1654) — королеви Христини, але одружився зі своєю кузиною — принцесою Марією Євфросинією з Цвайбрюкена.

Був губернатором Саксонії, брав участь в облозі Праги, в 1652 році став канцлером казначейства. Під час правління Карла X Густава (брат Марії Євфросинії), Магнус служив у Ліфляндії і взяв участь у війні, що отримала назву «Шведський потоп» (командував шведською армією, яка вторглася у Литву). Коли Карл Густав помер у 1660 році, Магнус відповідно до його заповіту, був призначений канцлером.

Примітки
  1. RKDartists
  2. Magnus Gabriel De la Gardie — 1917.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. LIBRIS — 2016.
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Lundy D. R. The Peerage
  7. Г. Ф. Делагарди // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. X. — С. 329.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.