Мазій Світлана Іванівна
Світлана Іванівна Мазій (нар. 30 січня 1968, Київ) — українська академічна веслувальниця, призер Олімпійських ігор в Сеулі та Олімпійських ігор в Атланті, учасниця Олімпійських ігор в Сіднеї та Афінах, призер чемпіонатів світу.
| Світлана Мазій Мазій Світлана Іванівна | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 СРСР,  Україна |
| Народження |
30 січня 1968 (54 роки) Київ |
| Зріст | 180 |
| Вага | 81 |
| Спорт | |
| Вид спорту | академічне веслування |
| Участь і здобутки | |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Академічне веслування | |||
| Представник СРСР | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | Сеул 1988 | W4× | |
| Чемпіонати світу | |||
| Бронза | Копенгаген 1987 | W4× | |
| Срібло | Блед 1989 | W4× | |
| Срібло | Тасманія 1990 | W4× | |
| Представник Україна | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | Атланта 1996 | W4× | |
| Чемпіонати світу | |||
| Бронза | Індіанаполіс 1994 | W4× | |
| Бронза | Савоя 1997 | W4× | |
| Срібло | Сент-Кетерінс 1999 | W4× | |
Закінчила Київський державний інститут фізичної культури (1996).
Тренери: Позюра А.В., Павлов Є.В., Родіонов Ю.В..
Чоловік — Костянтин Проненко, академічний веслувальник, учасник Олімпійських ігор в Сіднеї.
Життєпис
Світлана Мазій розпочала займатися веслуванням лише в 14 років, але
«... у неї якось вийшло навчитися швидко веслувати за короткий час.»[1]
Тренувалася в спортивному товаристві «Спартак» у Києві.
1985 року на молодіжному чемпіонаті світу виборола бронзову медаль в складі четвірки парної. Через рік на дорослому чемпіонаті світу в змаганнях четвірок була шостою, а 1987 року — третьою.
На Олімпійських іграх 1988 вона стала срібною медалісткою в складі четвірки збірної СРСР (Ірина Калімбет, Світлана Мазій, Інна Фролова, Антоніна Думчева).
Двічі на чемпіонатах світу 1989 і 1990 років Мазій отримала срібну нагороду в змаганнях четвірок парних.
Після розпаду СРСР Світлана Мазій виступала під прапором України. 1993 року на чемпіонаті світу в змаганнях двійок парних і четвірок парних залишалася без нагород, а 1994 року здобула бронзову медаль в четвірках парних.
На чемпіонаті світу 1995 року була лише десятою в четвірках парних, а на Олімпіаді 1996 в Атланті разом із Інною Фроловою, Оленою Ронжиною та Діною Міфтахутдиновою знов завоювала срібну олімпійську медаль.
Протягом 1997 — 2000 років в складі парної четвірки Мазій була переможцем і неодноразовим призером етапів Кубку світу, на чемпіонаті світу 1997 року була третьою, на чемпіонаті світу 1998 — сьомою, а на чемпіонаті світу 1999 року — другою.
На сіднейській Олімпіаді зайняла 4 місце в складі четвірки (Світлана Мазій, Олена Ронжина, Діна Міфтахутдинова та Тетяна Устюжаніна).
Після народження дитини повернулася до тренувань і разом з Наталією Губою склала двійку парну, яка протягом 2003 — 2004 років жодного разу не проходила в головний фінал міжнародних змагань, але на олімпіаді в Афінах зайняла 6 місце.
Виступи на Олімпіадах
| Олімпіада | Дисципліна | Місце |
|---|---|---|
| Сеул 1988 | двійки парні |  |
| Атланта 1996 | четвірки парні | |
| Сідней 2000 | четвірки парні | 4 |
| Афіни 2004 | четвірки парні | 6 |
Після завершення виступів стала спортивним функціонером. Була членом НОК України, працювала в Федерації академічного веслування міста Києва і СК «Конкорд».
Державні нагороди
- Почесна відзнака Президента України (7 серпня 1996 року) — за видатні спортивні досягнення на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті.[2]
Примітки
- «Я никогда не жалела, что пришла в спорт». СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 24 серпня 2020.
- zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/665/96#Text Пропущений або порожній
|title=(довідка). Процитовано 16 вересня 2020.