Макріан Молодший
Тіт Фульвій Юній Макріан (*Titus Fulvius Iunius Macrianus, д/н —261) — узурпатор часів Римської імперії.
| Макріан Молодший | |
|---|---|
| лат. Titus Fulvius Iunius Macrianus | |
![]() | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
261 Іллірік, Стародавній Рим ·загибель у битві |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | монарх |
| Посада | Військовий трибун і консул |
| Військове звання | консул |
| Термін | 261 рік |
| Рід | Фульвії |
| Батько | Макріан Старший |
| Брати, сестри | Квієт |
Життєпис
Син військовика Фульвія Макріана. Після полону і загибелі імператора Валеріана від рук персів у 260 році, Фульвій Макріан і майбутній префект преторія Баліста, які самі не мали можливості претендувати на престол, проголосили консулами й імператорами Макріана та його брата Квіета. Значна частина східних провінцій, зокрема Сирія, Єгипет, низка областей Малої Азії, негайно визнали їх владу. Проте на решті Римської імперії володарем залишався Галлієн, син і спадкоємець Валеріана. Тому було вирішено залишити Квіета і Балісту в Сирії для контролю за становищем на Сході, а Макріан та його батько рушили проти Галлієна.
У 261 році вони дійшли до Дунаю і десь в Іллірії були зустрінуті і розбиті Авреолом, військовиком Галлієна, майбутнім узурпатором.
