Максуд Шейхзаде
Максуд Шейхзаде (7 листопада 1908, Баку, Арешський повіт, Єлизаветпольска губернія, Російська імперія — 19 лютого 1967, Ташкент) — радянський узбецький письменник, поет, драматург; літературознавець і мовознавець, автор перекладів узбецькою мовою творів світової літературної класики (Шекспір, Пушкін, Лермонтов, Ахундов, Руставелі, Чаренц, Маяковський, Байрон, Тагор та інші), педагог. Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1964). За національністю азербайджанець.
| Максуд Шейхзаде | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
7 листопада 1908 Агдаш, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер |
19 лютого 1967[1] (58 років) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР[1] | |||
| Поховання | Чигатайське кладовищеd | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Alma mater | Азербайджанський державний педагогічний університет | |||
| Мова творів | узбецька | |||
| Роки активності | з 1930 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Партія | КПРС | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Максуд Шейхзаде у Вікісховищі | ||||
Початкову освіту здобув у школі «Рушдіє», яку заснував знаменитий педагог Мухтар Ефенді. З 1920 по 1925 рік навчався на заочному відділенні в Бакинському педагогічному училищі, де серед його викладачів були Гусейн Джавід, Абдулла Шаїґ, Джаббар Ефендізаде, Медіна Гіясбейлі, народний учитель Джамі Джебраілбейлі. Після закінчення навчання протягом двох років викладав в навчальних закладах Дербента і Буйнакська в Дагестані.
У 1928 році, з початком гонінь більшовиків на національну інтелігенцію, Максуд Шейхзаде був висланий до Ташкента. У 1933 закінчив Бакинський педагогічний інститут. З 1933 по 1935 рік навчався в аспірантурі при Комітеті науки Народного комісаріату Узбецької РСР. У 1935—1938 роках був науковим співробітником Інституту мови і літератури ім. О. С. Пушкіна Академії Наук Узбецької РСР.
З 1938 року викладав історію узбецької літератури в Ташкентському педагогічному інституті ім. Нізамі, працював деканом факультету та завідувачем кафедри узбецької літератури. Регулярно друкувався в періодичних виданнях. Його активна перекладацька діяльність, праці в області узбецької літератури і педагогічна діяльність здобули йому популярність в науковому середовищі Узбекистану.
У вересні 1952 був звинувачений у поширенні контрреволюційних ідей і оголошений керівником підпільної організації. Як ворог народу був засуджений на 25 років позбавлення волі. В середині 50-х років був звільнений з табору під Іркутськом і реабілітований.
У 1960 році вступив до КПРС. Продовжив творчу і педагогічну діяльність. Нагороджений орденами «За видатні заслуги» (2001, посмертно), «Знак Пошани» та медалями. У 1964 році йому було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв Узбецької РСР.
Примітки
- Шейхзаде Максуд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Г. Гафурова. Шейхзаде Максуд // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 963.