Макс Курцвайль
Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль (нім. Max Kurzweil; 12 жовтня 1867, Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія) — 9 травня 1916, Відень Австро-Угорщина) — австрійський художник-експресіоніст, ілюстратор.
| Макс Курцвайль | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Max Kurzweil | ||||
![]() | ||||
| При народженні | Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль | |||
| Народження |
12 жовтня 1867 Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія) | |||
| Смерть | 15 травня 1941 (73 роки) | |||
| Вена | ||||
| Поховання |
![]() | |||
| Національність | австрієць | |||
| Країна |
| |||
| Жанр | живопис, естамп, ілюстрація | |||
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв (Відень), Академія Жюліана | |||
| Діяльність | художник, рисувальник, графік | |||
| Напрямок | модерн, експресіонізм | |||
| Член | віденська сецесія | |||
|
| ||||
|
| ||||
Життєпис
Син фабриканта Карла Курцвайля та Марії Мартерер.
З 1879 разом з родиною переїжджає до Відня, де вступає до шотландського коледжу.
Протягом 1886—1895 навчається в Академії образотворчих мистецтв Відня, під керівництвом Християна Гріпенкерля та Леопольда Карла Мюллера. Пізніше продовжує навчання в паризькій Академії Жюліана.
У 1894 вперше представляє свою роботу в Салоні.
З 1893 живе в Парижі і Бретані, де знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марі-Жозефіною Мартою Гійо, дочкою віце-мера Конкарно в Бретані. У 1895 вони одружуються.
Був одним з засновників Віденського сецесіону в 1897, редактором та ілюстратором журналу Ver Sacrum («Весна священна»)[2]. 1905 року отримує престижну премію «Villa Romana».
З 1909 працює професором у Жіночій школі образотворчого мистецтва, в часи Першої світової війни працює військовим художником в Моравії.
Через часті приступи меланхолії та депресії, в 1916 покінчив життя самогубством разом зі своєю ученицею та коханкою Елен Хегер.[3] Був похований на кладовищі Хюттельдорфер в сімейному склепі.
Попри його відносно коротку кар'єру, Курцвайла відносять до найвизначніших представників Віденського Сецесіону після Густава Клімта та Еґона Шіле.
Твори
Найвідоміша робота художника «Дама в жовтій сукні» 1899 року, на картині зображена дружина Марта.[4]
- «Візит» (Відень, приватна колекція), 1894, картон, олія, 24,5 х 30,5 см
- «Дама в жовтій сукні» (Віденський музей, інв. № 117376), 1899, полотно, олія
- «Der Brief II» (Музей образотворчих мистецтв Сан-Франциско), 1900, літографія, 19,5 х 22 см
- «Подушка» (Художня галерея Нового Південного Уельсу), 1903, кольорова ксилографія, 28,6 х 26 см
- «Розкол XVII. Виставка» (плакат), 1903, колір літографія, 189 х 63,5 см
- «Портрет дами» (Лінц, замок-музей), 1905, полотно, олія, 100 х 70 см
- «Mira Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52,5 см
- «Bettina Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52 см
- «Landschaft mit Salzstein» (Колорадо, США, приватна колекція), с. 1910, папір, акварель, 30 х 42,5 см
Галерея
Журнал «Ver Sacrum». Обкладинка 1-го номера (1898)
«Жінка в жовтій сукні» (1899)
Marthe Kurzweil (1902)
Плакат 7-ї виставки Віденського Сецессіона (1903)
Подушка(Der Polster) (1903)
Mira Bauer (1908)
Відчай (1910)
Казка про зачарованого принца (1915)
Коваль (кінець XIX - початок XX століття)
Див. також
Примітки
- Museum of Modern Art online collection
- Aeiou.at.
- «Нова німецька біографія», Берлін, 1982
- Max Kurzweil


.jpg.webp)