Макс і бляхарі
«Макс і бляхарі» — кінофільм режисера Клода Соте. Екранізація однойменного роману Клода Нерона.
Макс і бляхарі | |
|---|---|
| Max et les Ferrailleurs | |
| Жанр | кримінальна драма |
| Режисер | Клод Соте |
| Продюсер | Raymond Danond |
| Сценаристи |
Жан-Лу Дабадьє Клод Нерон Клод Соте |
| У головних ролях |
Мішель Пікколі Ромі Шнайдер Бернар Фрессон |
| Оператор | Рене Матлен |
| Композитор | Філіпп Сард |
| Художник | П'єр Гюффруа |
| Кінокомпанія | Fida Cinematograficad |
| Тривалість | 102 хв |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція  Італія |
| Рік | 1971 |
| IMDb | ID 0067409 |
Сюжет
Макс не був звичайним поліцейським. Нав'язлива ідея затримання злочинців «на гарячому» не давала йому спокійно працювати. Стримано і сумно він терпів глузування товаришів по службі, поки випадкова зустріч зі старим приятелем не відкрила перед колишнім суддею-невдахою спокусливу перспективу все-таки домогтися свого. Абель, (так звали приятеля Макса), десять років прослужив у Французькому Іноземному легіоні в Індокитаї і в Алжирі, а тепер у складі банди «бляхарів» промишляв крадіжками металобрухту і викраденням автомобілів. Абель був звичайним дрібним шахраєм, але Макс, в ім'я «торжества законності», як він її розумів, вирішив спровокувати Абеля і його дружків-хуліганів на серйозне пограбування банку. «Божевільний Макс» впевнено вважав, що «мета виправдовує засоби», але непередбачувана і хвилююча пристрасть непримиренного борця зі злочинністю до вуличної повії Лілі внесла трагічні корективи в його плани…
У ролях
- Мішель Пікколі — Макс
- Ромі Шнайдер — Лілі
- Жорж Вільсон — комісар
- Бернар Фрессон — Абель Мареско
- Франсуа Пер'є — Росінскі
- Бобі Лапуант — Малюк Лу
- Мішель Кретон — Робер Сайдані
- Анрі-Жак Юе — Дромадер