Малий Ляховський острів
Мали́й Ля́ховський о́стрів (рос. Малый Ляховский остров, якут. Кыра Ляхов арыыта) — великий острів на межі двох морів Східно-Сибірського та моря Лаптєвих, є частиною Ляховських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.
| Малий Ляховський острів | |
|---|---|
| рос. Малый Ляховский остров | |
![]() | |
|
Карта ![]() | |
| Географія | |
| 74°05′30″ пн. ш. 140°36′00″ сх. д. | |
| Місцерозташування | море Лаптєвих, Східно-Сибірське море, Ляховські острови |
| Акваторія | Північний Льодовитий океан |
| Група островів | Ляховські острови |
| Площа | 1325 км² |
| Найвища точка | 33 м |
| Країна | |
|
| |
| Регіон | Республіка Саха |
| Адм. одиниця | Республіка Саха |
| Населення |
відсутнє |
![]() Малий Ляховський острів Малий Ляховський острів (Росія) | |
| |
Площа острова становить 1325 км². Висота острова сягає 33 м на півночі. Береги рівнинні, місцями високі та обривисті, місцями супроводжуються мілинами.
Протокою Етерікан відокремлюється від острова Великого Ляховського, протокою Санникова — від островів Анжу. Острів має овальну форму. Берегова смуга не порізана, виділяється лише декілька заток — мілка лагуна Уюргакі та бухта Толля на півдні, а також бухта Джюрюльге-Молога на сході.
На острові є декілька озер термокарстового походження — група Тинкір-Кюєле в центрі та Фігурне на північному сході. Острів вкритий густою сіткою річок та струмків. До найдовших відносяться: Кубалах-Юрях та Тинкір.
Відкритий в 1712 році Меркурієм Вагіним.



