Манасян Вазген Гнатович
Вазген Ігнатович Манасян (13 березня 1958, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — радянський і таджицький футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР (1988). В даний час — тренер.
| Вазген Манасян | ||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 13 березня 1958[1] (63 роки) | |||||||||||||||||||
| Душанбе, СРСР | ||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||
| Громадянство | ||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||
Біографія
Починав грати у футбол в душанбинських дворах. У 1968-1970 роках брав участь у всесоюзних змаганнях «Шкіряний м'яч»[2]. Потім записався в дитячо-юнацьку спортивну школу № 5 при стадіоні «Спартак». Займався у Валерія Файзрахманова і Валерія Корчеєва.
З 1975 по 1979 рік навчався в Таджицькому політехнічному інституті і одночасно грав за інститутську команду на першість Таджикистану.
У вересні 1979 року його запросили в «Памір». Оскільки дозаявити його було неможливо, то Манасян грав за дубль, де проявив бомбардирські якості.
З 1980 року — в основі команди. В перший же сезон відіграв всі 46 матчів першості і забив 16 м'ячів. Наступні сезони також багато забивав, а команда була на провідних ролях у першій лізі. У чемпіонаті 1986 року забив 27 м'ячів. Цей показник дозволив йому стати володарем «Стріляючого бутсу» — призу газети «Комсомолець Таджикистану» для найрезультативнішого бомбардира першої ліги сезону.
31 травня 1987 року, у виїзній грі проти «Ростсільмашу», забив свій сотий м'яч у чемпіонатах країни серед команд першої ліги. У сезоні 1988 року допоміг команді завоювати малі золоті медалі чемпіонату першої ліги і вийти у вищу лігу. У результаті зі 120 м'ячами став одним з найкращих бомбардирів 1-ї ліги.
У вищій лізі грав не настільки результативно — за три сезони забив лише 3 м'ячі[3].
Після розпаду СРСР у квітні 1992 покинув «Памір» і перейшов в «Зеніт»[4]. У Петербурзі провів 4 гри на позиції «під нападниками»[5]. Закріпитися у складі завадила травма: у грі зі «Спартаком» йому наступили шипами на ахіллове сухожилля. Під час літньої паузи залікував травму, але у контрольній грі знову отримав пошкодження. Обстеження показало, що у гравця частковий розрив сухожилля. У підсумку, за обопільною згодою з керівництвом клубу, розірвав контракт.
Повернувся в Душанбе, де залікував травму остаточно і переїхав в Україну, де провів кілька сезонів за клуб першої ліги «Ворскла» і отримав українське громадянство[6], а потім ще кілька матчів за друголігову "Ниву" (Миронівка).
У 1992 провів один матч за збірну Таджикистану[7].
Завершив кар'єру в 1996 році в команді «Індустрія» (Боровськ) у другій лізі Росії. Повернувся у Полтаву, де тренував команду КФК і був старшим тренером збірної Полтавської області різних вікових груп.
З грудня 2003 тренував клуб Волочанин-Ратмір[8]. У 2004 покинув команду.
У 2005 працював з клубом «Новоросійськ», який виступав в аматорській лізі ЮФО[9]
У 2008 році тренував «Сталь» (Дніпродзержинськ), після чого також в україні працював з аматорською командою «Велика Багачка».
На початку 2011 року призначений головним тренером ташкентського «Локомотива», клубу першої ліги чемпіонату Узбекистану з футболу[10].
Особисте життя
Вдівець, двоє дітей. Старша дочка Ольга і син Арсен (нар. 08.01.1987). Ольга була головним педіатром Полтавської області, а Арсен також обрав професію футболіста і виступав за клуби першої ліги України «Олександрія» та «Десна», а також низку клубів другої ліги.
Статистика
| Сезон | Клуб | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|
| 1980 | 46 | 16 | |
| 1981 | 44 | 13 | |
| 1982 | 42 | 13 | |
| 1983 | 40 | 9 | |
| 1984 | 41 | 7 | |
| 1985 | 40 | 12 | |
| 1986 | 44 | 27 | |
| 1987 | 40 | 8 | |
| 1988 | 39 | 15 | |
| 1989 | 21 | 1 | |
| 1990 | 23 | 1 | |
| 1991 | 5 | 1 | |
| 1992 | ? | 8 | |
| 4 | 0 | ||
| 1992/93 | 16 | 3 | |
| 1993/94 | 26 | 8 | |
| 1994/95 | 28 | 8 | |
| 1995/96 | 2 | 0 | |
| 1996 | 19 | 6 |
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- Вазген Манасян — Природжений бомбардир[недоступне посилання з квітня 2019]
- Вазген Манасян
- Історія «Зеніту». Сезон 1992
- Статистика на сайті zenit-history.ru
- Офіційний сайт Федерації футболу України
- International Matches 1992 — Asia
- З «Паміру» — в тверську Венецію
- ФК «Новоросійськ»: кольори колишні, новий тренер
- Вазген Манасян працевлаштувався в Узбекистані. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ