Маринівка (Горлівський район)

Мари́нівка — село в Україні, у Шахтарському районі Донецької області. Населення становить 629 осіб.

село Маринівка
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Горлівський район
Громада Сніжнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA14060110180026446
Облікова картка Маринівка 
Основні дані
Населення 629
Площа 20 км²
Густота населення 31.5 осіб/км²
Поштовий індекс 86200
Телефонний код +380 6255
Географічні дані
Географічні координати 47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 217 м
Водойми р. Вільховчик
Відстань до
обласного центру		 95,9 км
Відстань до
районного центру		 39,6 км
Найближча залізнична станція Софіно-Брідська
Відстань до
залізничної станції		 17,9 км
Місцева влада
Адреса ради 86260, с. Степанівка, вул. Єжкова, 97
Сільський голова Бикадорова Олександра Арсланівна
Карта
Маринівка
Маринівка
Мапа

 Маринівка у Вікісховищі

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 39 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією смт Побєда Сніжнянської міської ради Донецької області та Куйбишевським районом Ростовської області Росії.

Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Маринівка—Куйбишево.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Маринівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Історія

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1181 особа, налічувалось 185 дворових господарства й 1 окремий будинок, 48 плугів, 110 коней, 194 пари волів, 1189 овець[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1218 осіб (611 чоловічої статі та 607 — жіночої), з яких 1212 — православної віри[2].

Війна на сході України

У 2014 році під час війни на сході України біля Маринівки точилися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка», під час яких село кілька разів переходило з рук у руки. Внаслідок вторгнення російських регулярних військ, з кінця серпня 2014 року село знаходиться під контролем проросійських формувань ДНР.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 293 чоловіки та 356 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 626 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 88,71 %
російська 10,81 %
німецька 0,16 %
інші 0,32 %

Примітки
  1. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-53)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерело
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.