Марко Барбаріго
Марко Барбаріго (італ. Marco Barbarigo) (Венеція, 1413 — Венеція, 14 серпня 1486) — 73-й венеціанський дож, обраний на посаду 1485 року.
| Марко Барбаріго | |
|---|---|
| італ. Marco Barbarigo | |
![]() Марко Барбаріго | |
| 73-й дож | |
| Початок правління: | 1485 рік |
| Кінець правління: | 1486 рік |
|
| |
| Попередник: | Джованні Моченіго |
| Наступник: | Агостіно Барбаріго |
|
| |
| Дата народження: | 1413 |
| Місце народження: | Венеція |
| Країна: | Венеціанська республіка |
| Дата смерті: | 14 серпня 1486 |
| Місце смерті: | Венеція |
| Дружина: | Лючія Руцціні |
| Батько: | Франческо Барбаріго |
| Мати: | Кассандра Морозіні |
Життєпис
Марко Барбаріго був сином Касандри та Франческо Морозіні, який, до речі, був прокурором у районі Сан-Марко та помер 1448 року. Мало що відомо з його життя, але достовірно те, що в нього було три брати, серед яких Агостіно Барбаріго, який став дожем відразу після смерті брата. Марко одружився з Лючією Руцціні, яка народила йому дев'ятьох дітей. Народившись у заможній сім'ї, йому вдалося зробити неабияку кар'єру у венеціанському уряді.

Також відомо те, що з 1445 року він перебував у Лондоні, а з 1449 року вже був венеціанським консулом у Англії. Його здібності й працелюбність допомагали йому вирішувати складні проблеми. Згодом, 19 листопада 1485 року, його було обрано дожем.
У період його правління, шостого у списку найкоротших в історії Венеції, припинилася чума, що спалахнула у місті під час правління його попередника, Джованні Моченіго, який через неї й вмер. Під час тих місяців, поки Марко залишався на чолі венеціанського уряду, у місті нічого особливого не відбулося. 14 серпня 1486 року, за переказами, Марко посварився із своїм братом Агостіно біля сенату та невдовзі вмер від надлишку горя у віці 73 років. За іншими джерелами, причиною була сварка між дворянами, які належали до партій ґвельфів і ґібелінів, але, враховуючи дати та кінець кривавих заворушень між ними, що відбувалися в Італії у добу Середньовіччя, це припущення малоймовірне.
Марко Барбаріго був похований у церкві Санта-Марія дела Каріта, як і його брат Агостіно. Але його склеп, виконаний архітектором Мауро Кодуччі, був майже повністю зруйнований військами Наполеона.
У популярній культурі
Марко Барбаріго з'являється у комп'ютерній грі Assassin's Creed II як антагоніст та одна з цілей асасина Еціо Аудіторе да Фіренце. Асасин вбиває його за допомогою прихованого пістолета під час карнавалу.
