Марсель Ерран
Марсе́ль Ерра́н (фр. Marcel Herrand; 8 жовтня 1897, Париж, Франція — 11 червня 1953, Монфор-л'Аморі, Сен-е-Уаз, Франція) — французький актор театру та кіно, театральний режисер.
| Марсель Ерран | |
|---|---|
| фр. Marcel Herrand | |
![]() М. Ерран у фільмі «Безвихідь двох ангелів» (1948) | |
| Дата народження | 8 жовтня 1897 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 11 червня 1953 (55 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання |
: ![]() |
| Громадянство |
|
| Професія | актор |
| IMDb | ID 0380304 |
Біографія та кар'єра
Марсель Ерран народився 8 жовтня 1897 року в Парижі, Франція. Як актор дебютував у 1917 році з Андре Антуаном на сцені Театру Мобе́ля (фр. Théâtre Maubel) у постановці «Грудей Тиресія» Гійома Аполлінера. Протягом нетривалого часу навчався в класі Жака Копо, після чого у 1918 році був прийнятий до трупи Жоржа і Людмили Пітоєвих[1]. У різних французьких театрах грав ролі у виставах за п'єсами Жуля Ромена, Жана Кокто, Альбера Камю, Оскара Уайльда та інших драматургів.
Як режисер у різних французьких театрах поставив вистави за п'єсами Федеріко Гарсія Лорки, Люсьєна Фабра, Альбера Камю, Андре Жіда, Маріво, Педро Кальдерона де ла Барки та інших драматургів.
З 1932 року разом з Жаном Марша очолював театр «Рідо де Парі» (фр. Rideau de Paris); від 1939 року разом з Жоржем Маршалем був одним з провідних акторів «Театру Матюрен» (фр. Théâtre des Mathurins).
У кіно Марсель Ерран дебютував у 1933 році роллю у фільмі «Опівнічний суд». Бувши театральним актором і режисером, Ерран спочатку неохоче погоджувався зніматися в кіно, але згодом під час війни і в післявоєнному кінематографі створив цілу галерею образів, що запам'ятовуються. Загалом Ерран знявся майже у 30 кінофільмах. Найвідомішою роботою актора в кіно стала роль денді-вбивці Ласенера в драмі Марселя Карне «Діти райка́» (1945). Інші відомі ролі в кіно: Фантомас в однойменному фільму 1947 року, дон Саллюсте де Базан («Рюї Блаз», 1947, екранізація однойменної трагедії Гюго), поліцейський Корентен («Шуани», (1947, екранізація однойменного роману Бальзака).
Марсель Ерран знімався у фільмах Жака де Баронселлі, Жоржа Лакомба, Робера Верне, П'єра Бійона, Марселя Л'Ерб'є та ін. Останньою роботою Марселя Еррана в кіно стала роль короля Людовика XV у пригодницькій комедії Крістіана-Жака «Фанфан-тюльпан» (1952).
Марсель Ерран помер 11 червня 1953 року в Монфор-л'Аморі, Іль-де-Франс, Івлін у Франції, у віці 55 років. Похований у Сюрені, поруч із матір'ю[1].
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1933 | ф | Опівнічний суд | Le jugement de minuit | Джонні Ленглі |
| 1935 | ф | Зелене доміно | Le domino vert | мосьє де Рішмон |
| 1936 | ф | На службі у царя | Au service du tsar | російський офіцер на балі |
| 1941 | ф | Згорілий павільйон | Le pavillon brûle | Одіньян |
| 1942 | ф | Вечірні відвідувачі | Les visiteurs du soir | барон Рено, наречений Анни |
| 1942 | ф | Граф Монте-Крісто: Едмон Дантес | Le comte de Monte Cristo, 1ère époque: Edmond Dantès | Бертуччо |
| 1942 | ф | Граф Монте-Крісто: Відплата | Le comte de Monte Cristo, 2ème époque: Le châtiment | Бертуччо |
| 1943 | ф | Паризькі таємниці | Les mystères de Paris | Родольф |
| 1945 | ф | Діти райка | Les enfants du paradis | П'єр-Франсуа Ласенер |
| 1945 | ф | Отець Сергій | Le père Serge | цар Микола Павлович Романов I |
| 1945 | ф | Пан Людовик | Messieurs Ludovic | Людовик де Шартьє |
| 1946 | ф | Зірка без світла | Étoile sans lumière | Роже Марні |
| 1946 | ф | Мартен Руманьяк | Martin Roumagnac | мосьє де Лобрі, консул |
| 1947 | ф | Загнана людина | L'homme traqué | Ломплер, булочник |
| 1947 | ф | Шуани | Les chouans | Корентен, шеф поліції |
| 1947 | ф | Фантомас | Fantômas | Фантомас |
| 1948 | ф | Рюї Блаз | Ruy Blas | маркіз дон Саллюсте де Базан |
| 1948 | ф | Фіакр №13 | Il fiacre N. 13 | Жорж де ла Тур Водьє (епізоди «Злочин» та «Покарання») |
| 1948 | ф | Безвихідь двох ангелів | Impasse des deux anges | Маркус Антуан де Фонтен |
| 1949 | ф | Таємниця жовтої кімнати | Le mystère de la chambre jaune | Ларсан / Бальмаєр |
| 1949 | ф | Аромат дами в чорному | Le parfum de la dame en noir | злочинець Бальмаєр на псевдонім Ларсан |
| 1950 | ф | Кінець Помпеї | Gli ultimi giorni di Pompei | Арбак |
| 1950 | ф | Ми кохаємо тільки раз | On n'aime qu'une fois | Гіацинт Карр'єр |
| 1950 | ф | Немає жінкам пощади | Pas de pitié pour les femmes | Норбер, мажордом |
| 1951 | ф | Історія кохання | Une histoire d'amour | Шарль Марей |
| 1952 | ф | Вовки полюють вночі | Les loups chassent la nuit | Педро, директор кабаре |
| 1952 | ф | Фанфан-тюльпан | Fanfan la Tulipe | Людовик XV |
| 1952 | ф | Цнотлива повія | La p... respectueuse | сенатор Едуард Кларк |
Примітки
- Donatienne. Marcel HERRAND (1897 / 1953). L'ENCINÉMATHEQUE.fr (фр). Процитовано 16.09.2017.

