Мартинівка (Черкаський район)
Марти́нівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Населення — 1324 чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.
| село Мартинівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Черкаський район |
| Громада | Степанецька сільська громада |
| Рада | Степанецька сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 18 століття |
| Населення | 1324 |
| Поштовий індекс | 19041 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
107 м |
| Відстань до обласного центру |
58,6 (фізична) км[1] |
| Відстань до районного центру |
25 (автошляхами) км[2] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Степанці |
| Карта | |
![]() Мартинівка | |
![]() Мартинівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.
Цукровий завод
Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.
Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол[3].
21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький[4].
У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.
Відомі люди

У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.
У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак[5].
Література
- Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 38. ISBN 966-8947-00-2
- Слива Є. П. «Мартинівський скарб» — краєзнавчий нарис про історію села Мартинівка Канівського району Черкаської області, Видавництво «Канівська Прес-Група», Канів, 2007, 76 стор., ілюстрації
- Martynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 140. (пол.)
Посилання
- http://maps.vlasenko.net(рос.)
- Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 22, 24. ISBN 966-8947-00-2
- Мартинівський парфенон
- Киевская мысль, 1918, 3 грудня
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 7 жовтня 2009.


