Маріо Монті
Маріо Монті (італ. Mario Monti; 19 березня 1943, Варезе, Ломбардія, Італія) — італійський державний і політичний діяч, безпартійний. Економіст, довічний сенатор, голова Ради Міністрів Італії від 12 листопада 2011 до 24 квітня 2013 року.
| Маріо Монті Mario Monti | |||
![]() Маріо Монті | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 листопада 2011 — 24 квітня 2013 | |||
| Президент: | Джорджо Наполітано | ||
| Попередник: | Сільвіо Берлусконі | ||
| Спадкоємець: | Енріко Летта | ||
| |||
| 15 вересня 1999 — 30 жовтня 2004 | |||
| Попередник: | Карель Ван Мірт | ||
| Спадкоємець: | Нелі Крус | ||
| |||
| 18 січня 1995 — 15 вересня 2009 | |||
| Попередник: | Марін Мануель | ||
| Спадкоємець: | Фріц Блокенштейн | ||
| Ім'я при народженні: | італ. Mario Monti | ||
| Народження: |
19 березня 1943[1][2][3] (78 років) Варезе, Ломбардія, Королівство Італія[4] | ||
| Країна: | Італія | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Освіта: | Університет Луїджі Бокконі і Єльський університет | ||
| Ступінь: | докторський ступінь[4] | ||
| Партія: | Громадянський вибір (партія) | ||
| Діти: | дочка Федеріка, син Джованні | ||
| Автограф: | |||
| Нагороди: | |||
|
| |||
|
| |||
Освіта й академічна діяльність
Закінчив Університет Луїджі Бокконі, де здобув ступінь у галузі економіки. Потім закінчив аспірантуру в Єльському університеті, де навчався в лауреата Нобелівської премії з економіки Джеймса Тобіна.
З 1970 року по 1985 рік викладав економіку в Туринському університеті. У 1989 році призначений ректором університету Бокконі, а з 1994 року був його президентом.
У 2005 році став першим президентом інституту економічних досліджень «Брейгель». Крім цього, Монті є одним з ключових членів тристоронньої комісії, а також Більдерберзького клубу.
Монті є міжнародним радником таких компаній, як Goldman Sachs і The Coca-Cola Company.
Політична діяльність
- З 1995 року по 2004 рік був європейським комісаром від Італії. У 2004 році його місце зайняв Франко Фраттіні.
- З 1995 року по 1999 рік обіймав посаду Європейського комісара з питань внутрішньої торгівлі та послуг, а від 1999 до 2004 року — Європейського комісара з питань конкуренції.
- У 2009 році призначений членом комісії з питань майбутнього ЄС.
- 15 вересня 2010 офіційно підтримав ініціативу «групи Спінеллі».
- 9 листопада 2011 призначений довічним сенатором президентом Італії — Джорджо Наполітано.
- 12 листопада 2011 призначений головою Ради міністрів Італії.
- 19 грудня 2012 прем'єр-міністр Італії Маріо Монті подав президентові країни Джорджо Наполітано прохання про відставку, яке було прийняте[5]
Нагороди
- Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (29 листопада 2004 року).
- Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (27 грудня 1992 року).
Особисте життя
Одружений, має двоє дітей.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120933357 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ЗМІ: Прем'єр Італії пішов у відставку
Посилання
- Біографія Маріо Монті. РИА Новости. 21 грудня 2012. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 23 грудня 2012.
