Марія Казимира
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня 1641, Невер — 30 січня, 1716, Блуа) — дружина короля Речі Посполитої, Великого князя Литовського і Руського Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.
| Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен | |
|---|---|
| фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien | |
![]() Портрет Марії Казимири | |
| Псевдо | królowa Polski Marysieńka[1] |
| Народилася |
28 червня 1641 Невер |
| Померла |
30 січня 1716 (74 роки) Блуа |
| Поховання | крипта святого Леонарда |
| Країна |
|
| Національність | француженка |
| Місце проживання | Франція, Польща, Україна, Італія |
| Діяльність | королева Польщі |
| Відома завдяки | Марисенька |
| Знання мов | давньоруська і польська |
| Титул | королева Польщі |
| Посада | королева-консорт, фрейліна, Староста, Q64825173?, староста гнівськийd і Велика княгиня Литовська |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Замойські |
| Батько | Henri Albert de La Grange d'Arquiend |
| Мати | Françoise de La Châtred |
| Брати, сестри | Anna Ludwik de La Grange d'Arquiend і Louise Marie de La Grange d'Arquiend |
| У шлюбі з | Ян ІІІ Собеський |
| Діти (17) | 17 дітей |
| Автограф |
|
| Нагороди | |
![]() Герб | |
Життєпис
Походить з французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).
У віці 17 років шлюб з нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627—1665), воєвода сандомирський, київський. По смерті чоловіка, його маєтки успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640—1673). До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв з нею шлюб через шість років по смерті першого чоловіка.
Ян «Собіпан» Замойський
Міхал Корибут Вишневецький
Ян III Собеський
Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала чотирнадцять дітей. Одна з дочок Собеських (Тереза Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священної Римської імперії у 1742–1745 рр.
З листопада 1690 року була власницею Тернополя за рішенням Коронного трибуналу в Любліні[2] (за іншими даним 1694 року[3]).
По смерті чоловіка перебралася у Рим, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала віку у Франції; померла у січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті cвятого Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка — Яна ІІІ Собеського.
Цікаві факти

- Для неї був створений бароковий замковий сад на терасах у Жовкві
- Господарювала в невеличкому і унікальному за формою Китайському палаці Золочівського замку
- Її мармурове погруддя з Жовкви вивіз у Санкт-Петербург цар Петро І, де прикрасив ним свій Літній сад

- В Римі екс-королева стала меценатом для композитора Доменіко Скарлатті та архітектора Філіппо Ювара
- Серед портретистів Марії Казимири — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, уродженець Львова.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 21. — ISBN 978-966-185-130-5.
- Горбоватий В., Гуцал П., Сеник А. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 304. — ISBN 978-966-528-279-2.

