Махарадзе Пилип Ієсейович
Пилип Овсійович (Філіп Ієсеєвич) Махарадзе (груз. ფილიპე მახარაძე; 9 березня 1868, с. Каріскуре, Російська імперія — 10 грудня 1941, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянський партійний та державний діяч, керівник Грузинської РСР. Член РСДРП з 1903 року, один з небагатьох старих більшовиків, що пережив сталінські чистки. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) (1927—1930).
| Філіп Махарадзе груз. ფილიპე მახარაძე | |||
![]() | |||
| |||
|---|---|---|---|
| лютий 1921 — 1922 | |||
| Попередник: | Утворення Грузинської РСР | ||
| Наступник: | Михайло Окуджава | ||
| |||
| 1929 — 1931 | |||
| Попередник: | Лаврентій Картвелішвілі | ||
| Наступник: | Леван Сухішвілі | ||
| Народження: |
9 березня 1868 Gonebiskarid, Озургетський повітd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія | ||
| Смерть: |
10 грудня 1941 (73 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | ||
| Національність: | грузин | ||
| Країна: |
| ||
| Релігія: | атеїзм | ||
| Освіта: | ТДС | ||
| Партія: | РСДРП | ||
| Нагороди: | |||
Життєпис
Народився в родині священика. У 1884 здобув освіту в Озургетському духовному училищі. Згодом вступив до Тіфліської духовної семінарії. Також навчався у Варшавському ветеринарному інституті, але не закінчив його.
Після вступу до лав РСДРП неодноразово заарештовувався. У лютому 1915 був засланий до Бакинської губернії, звідти втік до Кутаїсі, 1916 року — до Тіфліса. 1917 працював редактором газети «Кавказький робітник» (Тіфліс).
16 лютого 1921 як голова грузинського ревкому проголосив «Грузинську радянську республіку» та звернувся з проханням про військову допомогу до уряду РРФСР, після чого Росія розпочала проти Грузії війну.
1922 виступив за збереження автономії Грузії у складі СРСР. З 1924 року — голова Держплану Закавказької РФСР. У 1929—1930 роках — голова Ради Народних Комісарів Грузинської РСР. У 1931—1938 роках — голова ЦВК Грузинської РСР, одночаснв в 1931—1936 — голова ЦВК Закавказької РФСР від Грузії.
З липня 1938 по грудень 1941 року — голова Президії Верховної Ради Грузинської РСР.
10 грудня 1941 року помер в місті Тбілісі. Був похований в Пантеоні Мтацмінда, але пізніше перезахоронений. Автор творів з історії партії більшовиків. У 1934–1989 роках його ім'я носило місто Озургеті.
Нагороди
- Орден Трудового Червоного Прапора ЗСФСР
- Орден Леніна
