Мебгідролін
Мебгідролін(МНН) (Діазолін) — лікарський препарат, блокатор гістамінових H1-рецепторів.[1]
![]() | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 9-бензил-2-метил-2,3,4,9-тетрагідро-1H-β-карболі | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | R06 |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C19H20N2 |
| Мол. маса | 276,376 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | 5,5 год (у плазмі) |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Використання | ? |

Фармакологічна дія
Блокатор гістамінових H1-рецепторів. Надає протиалергічну, протисвербіжну, антиексудативну, а також слабку седативну дію. Показання:
- сінна лихоманка;
- кропив'янка;
- екзема;
- шкірний свербіж;
- алергічний риніт;
- алергічний кон'юнктивіт;
- шкірна реакція після укусу комахи ;
- бронхіальна астма (у складі комбінованої терапії).
Режим дозування
Діазолін призначають внутрішньо після їжі. Дорослим і дітям старше 10 років: по 100 — 300 мг на добу. Дітям 5-10 років: 100 — 200 мг на добу. Дітям 2-5 років: 50-150 мг на добу. Дітям до 2-х років: 50-100 мг на добу. Максимальні дози дорослим: разова — 300 мг, добова 600 мг.
Побічна дія
Рідко: шлунково-кишкові розлади, подразнення слизової шлунка, сухість у роті; агранулоцитоз. Можливі: запаморочення, парестезії, підвищена стомлюваність; висип, кропив'янка.
Протипоказання
Гіпертрофія передміхурової залози; закритокутова глаукома; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; підвищена чутливість до препарату; епілепсія, епілептичні стани.
Показання
Профілактика і лікування сезонного та алергічного риніту, полінозу, кропив’янки, харчової та медикаментозної алергії, дерматозів, що супроводжуються свербежем шкіри (екзема, нейродерміт).[1]
Особливі вказівки
З обережністю призначають препарат протягом тривалого часу пацієнтам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості рухових і психічних реакцій.
Діазолін проникає в незначних кількостях в ЦНС, тому препарат не застосовують в тих випадках, коли гальмівна дія на ЦНС є небажаною.
Лікарська взаємодія
Діазолін підсилює дію засобів, що пригнічують ЦНС.
Примітки
Джерела
- Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.421)
