Мезенцов Микола Володимирович

Мезенцов Микола Володимирович — російський державний діяч, начальник ІІІ відділення, генерал-ад'ютант (1871), з 1877 року один із членів Державної ради.

Микола Володимирович Мезенцов
Ім'я при народженні	рос. Мезенцов Николай Владимирович
Народився	11 (23) квітня 1827 Російська імперія
Помер	4 (16) серпня 1878 (51 рік) Санкт-Петербург ·убитий С. М. Степняк-Кравчинським
Поховання	Сергієва приморська пустинь^d
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	Начальник Третього відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії
Учасник	Кримська війна
Посада	member of the State Council of the Russian Empire^d
Військове звання	Генерал-ад'ютант
Конфесія	Православний
Батько	Wladimir Petrowitsch Mesenzew^d
Нагороди	Орден Святого Володимира 2 ступеня Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла (Російська Імперія) Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святого Станіслава 1 ступеня Офіцер ордена Почесного легіону Орден Червоного орла Лева і Сонця 1 ступеня

Біографія

З 18 років почав служити у гвардії. У 1853–1856 р.р. брав участь в Кримській війні. З 1864 р. був начальником корпусу жандармів, потім товаришем шефа жандармів (1874) та шефом жандармів. У 1876 р. очолив Третє відділення імператорської канцелярії[1].

4 серпня 1878 року на Мезенцова був здійснений замах на Михайлівській вулиці Санкт-Петербургу, який організували члени нігілістичної організації «Народна Воля». З донесення Олександру ІІ:

Молодий чоловік стрімко кинувся на шефа жандармів та вдарив його ножем у живіт. Підполковник Макаров з криком «тримай, тримай» ударив нападника парасолькою.[2]

Після нанесення смертельної рани Мезенцову інший народник вистрілив у підполковника Макарова, проте револьвер дав осічку. Революціонери втекли з місця злочину на спеціально підготовлених для цієї акції дрогах.

Генерал-ад'ютант Мезенцов не усвідомив небезпеки від завданої йому рани, бо вона не кровоточила, а тому пішов додому, де незабаром помер.

Через деякий час після смерті шефа жандармів С. М. Степняк-Кравчинський зізнався в газеті «Народна Воля», що саме він вдарив ножем Мезенцова.

Цікаві факти

• 20 серпня в «Урядовому віснику» було надруковано повідомлення, що після убивства Миколи Володимировича Мезенцова державний уряд буде зі ще більшою суворістю боротися з народництвом[3].

Примітки

1. Большая Советская Энциклопедия. Мезенцов Николай Владимирович. (рос.)

Література

• Кравчинский С. М., Смерть за смерть, П., 1920.

Посилання

• Мезенцов Микола Володимирович (рос.)