Мерілебон (станція)

Станція Мерілебон (англ. Marylebone station) — станція Лондонського залізничного вузла та Лондонського метрополітену лінії Бейкерлоо. Станція має найменший вокзал серед станцій Лондонського залізничного вузла[2]. Розташована у районі Мерілебон, Вестмінстер. Станція відноситься до 1 тарифної зони. В 2014 році пасажирообіг залізничної станції склав 11,758 млн осіб, метростанції — 13,30 млн осіб.[3][4]

Мерілебон
Держава  Велика Британія
Адміністративна одиниця Вестмінстер
Історичне графство Міддлсекс
Власник Network Rail
Оператор Network Rail
Архітектурний стиль Едвардіанська архітектураd
Дата офіційного відкриття 15 березня 1899
Сусідня станція Херроу-он-зе-Хілл і Wembley Stadium railway stationd
Залізнична лінія Chiltern Main Lined і London–Aylesbury lined
Тарифна зона London fare zone 1d
Кількість колій обслуговування 6
Доступність для інвалідних візків доступно для інвалідних візківd
Статус спадщини реєстрова будівля 2 ступеняd
Поштовий індекс NW1 6JJ
Станція пересадки Паддінгтон, Бейкер-Стріт і Еджвер-Роуд
Категорія станції Category A railway stationd
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Географічний код Великої Британії TQ2755482027[1]
Документація Вікіданих Use Q3296287 for the London Underground station, 伦敦地铁车站请使用Q3296287, 倫敦地鐵車站請使用Q3296287 і A metróállomáshoz a Q3296287 elemet használd!
Офіційний сайт
 Мерілебон у Вікісховищі

Платформи 5 і 6 були побудовані в 2006 році для обслуговування Chiltern Railways
Берегова платформа метростанції Мерілебон

Залізнична станція

Залізнична станція була відкрита в 1899 році як лондонський вокзал Great Central Main Line (GCML), останньої великої залізниці, відкритої у Великій Британії, що сполучає Лондон з містами Ноттінгем, Шеффілд і Манчестер. Мерілебон був останнім з лондонських вокзалів, який був побудований. В 1907 році була побудована метростанція лінії Бейкерлоо.

Станція Мерілебон постраждала через відсутність трафіку після закриття GCML в 1966 році. До 1980-х років їй загрожувало закриття. В 1993 році станція кінцевим пунктом Chiltern Main Line. Після приватизації британської залізниці, станція була розширена двома додатковими платформами в 2006 році та покращила обслуговування станції Бірмінгем-Сноу-Гілл. В 2015 році була відкрита нова хорда що дозволило потягам обслуговувати Oxford to Bicester Line.

Станом на 2019 рік, це єдина не електрифікована станція Лондонського залізничного вузла.

Попередня станція Лінія Наступна станція
Кінцева   Chiltern Railways
Chiltern Main Line		   Хай-Віком
Гадденем-енд-Тейм-парквей
Байсестер-Норт
Вемблі-стадіон
Денгам-гольфклуб
Джеррардс—кросс
  Chiltern Railways
Залізниця Лондон — Ейлсбері		   Герроу-он-те-гілл

Метростанція

Станція лондонського метро знаходиться на лінії Бейкерлоо між станціями Бейкер-стріт та Еджвар-роуд, також як і залізнична станція відноситься до 1 тарифної зони.[5] Доступ на перон здійснюється через ескалатори з головного холу залізничного вокзалу, в якому знаходиться каса станції метро. До 2004 року на станцію обслуговував дерев'яний ескалатор, один з останніх у лондонській підземці.[6]

Попередня станція Лондонський метрополітен Наступна станція
Бейкер-стріт Лінія Бейкерлоо Еджвар-роуд

Пересадки

Примітки
  1. National Heritage List for England
  2. Dieter Hamblock und Christoph Groneck: Eisenbahnen in London = Eisenbahngeschichte Spezial 3. Hövelhof 2017. ISBN 978-3-946594-06-2, S. 55.
  3. COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF, 44 kB) (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2016.
  4. Office of Rail Regulation – station usage
  5. Tube Map. Transport for London. Процитовано 19 листопада 2016.
  6. Platt, Geoff (2015). The London Underground Serial Killer. Wharncliffe. с. 54. ISBN 978-1-473-85829-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.