Мефодіївський провулок
Мефо́діївський прову́лок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Шулявка. Пролягає від Кирило-Мефодіївської вулиці до тупика.
| Мефодіївський провулок Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Шулявка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Мефодія |
| Колишні назви | |
| 2-й Ольгинський | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 54 м |
| Координати початку | 50°27′12″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′14″ пн. ш. 30°28′20″ сх. д. |
| Поштові індекси | 04116 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Політехнічний інститут» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11043 |
| У проєкті OpenStreetMap | r8840365 |
| Мапа | |
| |
 Мефодіївський провулок у Вікісховищі | |
Історія
Провулок виник у 2-й половині XIX століття, мав назву (2-й) Ольгинський. Сучасна назва — з 1955 року[1].
До провулку відноситься лише один будинок — № 4-А, тут розташований спеціалізований дитячий садок «Школярик» (спершу призначався для дітей співробітників заводу імені Петровського).
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 107.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 137. — ISBN 5-88500-070-0.
- Мефодіївський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 157.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.