Микільське (Волноваський район)
Микі́льське — село в Україні, у Волноваському районі Донецької області України, центр сільської ради.
| село Микільське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Волноваський район |
| Громада | Вугледарська міська громада |
| Облікова картка | Микільське |
| Основні дані | |
| Засноване | 1840-ві роки |
| Населення | ▼ 1608 (01.01.2017) |
| Площа | 4.3 км² |
| Густота населення | 374 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85720 |
| Телефонний код | +380 6244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°45′02″ пн. ш. 37°18′02″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
167 м[1] |
| Водойми | р. Кашлагач |
| Відстань до обласного центру |
68,4 км |
| Відстань до районного центру |
30,2 км |
| Найближча залізнична станція | Велико-Анадоль |
| Відстань до залізничної станції |
16,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Микільське, вул. Центральна, 81 |
| Сільський голова | Кондращенко Микола Іванович |
| Карта | |
  Микільське | |
 Микільське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальні відомості
Розташоване за 30 км від районного центру і за 16 км від залізничної станції Велико-Анадоль. Населення 1 922 чоловік (2001). Землі села межують із територією с. Водяне, Мар'їнський район, Донецької області.
Історія
Село засноване в 40-х роках XIX століття переселенцями з Полтавщини та Орловщини.
Радянська влада встановлена в грудні 1917 року.
У радянсько-німецькій війні брали участь 481 осіб. Із них 278 загинули в боях. Усі учасники війни нагороджені орденами і медалями. На честь воїнів, які загинули у боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, у селі споруджений пам'ятник.
Станом на 1970 рік у селі було 699 дворів, проживало 2 094 особи. В селі знаходився колгосп ім. Петровського, за яким було закріплені 6 057 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 345 га орних земель. Господарство спеціалізувалося на виробництві яловичини, було розвинене рослинництво. За трудову доблесть 22 жителі села були нагороджені орденами і медалями СРСР.
На той час у селі працювали середня школа, у якій 22 вчителі навчали 280 учнів, будинок культури на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 13 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, де працювали 8 чоловік із середньою медичною освітою, аптека, дитячий садок-ясла на 45 місць, 4 магазини, майстерні побутового обслуговування.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 1922 особи, з них 81,27 % зазначили рідною мову українську, 18,47 % — російську, 0,05 % — молдовську та білоруську мови[2].
Відомі люди
Уродженцем села є Степурський Андрій Васильович — майстер спорту України міжнародного класу з гирьового спорту.